Остаточної угоди про взаємне припинення ударів по об'єктах енергетики між Україною та Росією наразі не існує. Про це повідомив журналіст Financial Times Крістофер Міллер, зазначивши, що заява президента США Дональда Трампа про досягнуту домовленість була передчасною.
За інформацією Міллера, яку він оприлюднив у соцмережі Х, робота над домовленістю щодо припинення ударів по енергетичних об'єктах ще триває. Журналіст посилається на людей, які безпосередньо беруть участь у цьому процесі в Києві. «Трамп поспішив: за моєю інформацією від людей, які беруть участь у цьому процесі в Києві, це те, що ще перебуває на стадії розробки, але вони попереджають, що остаточної угоди поки що немає. Деталі неясні, але буде більше інформації та подробиць», — написав він.
Нагадаємо, 14 вересня Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія погодилися не завдавати ударів по енергетичних об'єктах одна одної. За його словами, Київ відмовиться від атак на російську енергетику, а Москва зробить те саме щодо українських об'єктів. Однак ця заява випередила фактичний стан переговорів.
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на заяву Трампа, підтвердив готовність України до такої домовленості, але наголосив на необхідності конкретики та гарантій. За його словами, Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка дозволить зупинити знищення критичної інфраструктури. Під захистом, зокрема, мають бути енергетика, продовольство та інші сфери, необхідні для забезпечення базових потреб населення.
Зеленський зазначив, що російські війська щодня атакують українські об'єкти енергетики, портову інфраструктуру та логістику. Серед цілей також опиняються склади з продовольством і фармацевтикою. Водночас Україна не впевнена, що Росія готова дотримуватися будь-якої подібної домовленості. «Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об'єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів», — заявив президент.
За його словами, важливо, щоб домовленість була надійною та довгостроковою і справді впливала на життя людей. Київ не хоче, щоб пауза в ударах діяла лише певний час, після чого Росія повернулася до атак. Зеленський також застеріг від ситуації, коли Москва використає домовленість для отримання тимчасового послаблення напруги навколо проблем із бензином і дизельним пальним після проведення своїх «виборів». «Війну треба закінчувати. І деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може бути першим кроком до миру», — наголосив глава держави.
Президент додав, що Україна очікує від партнерів конкретики щодо можливого механізму такої домовленості. Йдеться передусім про те, як забезпечити реальне виконання Росією зобов'язань щодо припинення ударів по критичній інфраструктурі.
Тема можливого енергетичного перемир'я між Україною та Росією обговорюється вже не перший день. 8 вересня Володимир Зеленський заявив про готовність шукати компроміс із РФ у питаннях енергетики та зерна. Того ж дня інформоване джерело повідомило, що Україна та Росія можуть домовитися про обмежене перемир'я на зиму, зокрема про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах. За даними співрозмовника, після поїздок до Москви спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера у Кремлі з'явилося більше можливостей для дипломатичного врегулювання.
14 вересня Зеленський заявив, що хоче обговорити з президентом США Дональдом Трампом можливість енергетичного та морського перемир'я під час потенційної зустрічі в Нью-Йорку 21-23 вересня. За його словами, якщо Путін не погодиться на повне припинення вогню, Україна наполягатиме на проміжних кроках. Однак наразі остаточної угоди немає, а деталі потенційної домовленості залишаються неясними.