Рада Європейського Союзу 16 листопада ухвалила новий пакет санкцій проти 12 російських фізичних осіб і 101 юридичної особи. Метою обмежень є фінансові та промислові структури, які забезпечують російську війну проти України. Рішення охоплює банківський сектор, нафтогазову галузь, онлайн-торгівлю та логістику, яку використовує Москва для обходу існуючих обмежень.
Найбільшу групу становлять 49 російських банків і фінансових установ, серед яких 47 комерційних банків і 2 небанківські кредитні організації. За даними ЄС, частина з них пов'язана з програмами кредитних канікул для російських військовослужбовців та з пілотним проєктом цифрового рубля. Таким чином фінансові інструменти, які нібито мають соціальне або технологічне значення, фактично підтримують військові витрати Кремля.
Окремий блок рішень стосується енергетичного сектору. Санкціями охоплено 27 російських компаній, що займаються видобутком, переробкою нафти та газу. До списку потрапили «Газпромнефть-Салават» (йдеться про Gazprom Neftekhim Salavat), Кириський НПЗ, Омський і Московський нафтопереробні заводи. Також внесено до переліку Єнакіївський металургійний комплекс (ЮГМК), який розташований на окупованій території Донецької області.
Серед санкційних осіб — засновники та власники російських маркетплейсів Wildberries і Ozon. У Раді ЄС заявили, що ці компанії постачають товари для російської армії. Також обмеження стосуються Сергія Матвієнка, сина голови Ради Федерації, і Руслана Байсарова, власника золотодобувної компанії BTS-Gold.
Окремо ЄС звернув увагу на «тіньовий флот» — танкери, через які Росія продає нафту попри обмеження. Під санкції потрапили 15 компаній, пов'язаних із такими танкерами, з яких 11 зареєстровані в Об'єднаних Арабських Еміратах, Оманi, на Сейшельських островах і в Гонконзі. Також у переліку є сингапурська фінтех-компанія ALT Capital, платформа Glider якої, за висновками ЄС, допомагала обходити експортні санкції.
Усі 113 цілей санкцій матимуть заморожені активи в межах Євросоюзу, а 12 фізичних осіб позбавлено права в'їзду на територію ЄС. Це рішення є окремим від 22-го пакета санкцій, ухвалення якого очікують до саміту ЄС у Брюсселі 26–27 листопада.
Того ж дня Рада ЄС ухвалила окреме рішення, яке відкриває доступ майже до 8 мільярдів євро для України через механізм Ukraine Facility. Таким чином європейські санкції супроводжуються і фінансовою підтримкою Києва.