Президент США Дональд Трамп повідомив, що провів успішну телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої було досягнуто домовленості про постачання російського дизельного пального на світовий та американський ринки. Про це він заявив у п’ятницю, підбиваючи підсумки тижня, який супроводжувався високою волатильністю на енергетичних і фінансових ринках.
За словами Трампа, розмова тривала понад годину, і сторони узгодили «велику угоду» щодо постачання нафтопродуктів. Американський президент наголосив, що домовленість дозволить збільшити пропозицію пального на ринку та сприятиме зниженню цін на пальне. У Білому домі поки не оприлюднили деталей щодо обсягів, термінів чи механізмів реалізації домовленості.
Український президент Володимир Зеленський різко розкритикував цю ініціативу, назвавши її «подарунком» для Росії. За його словами, спроба знизити ціни на пальне напередодні виборів до Конгресу США є політичним кроком, який грає на користь Кремля. Київ також назвав зняття обмежень на російське пальне «зрадою» з боку Вашингтона.
Рішення про постачання російського дизпального на американський ринок означає фактичне пом’якшення санкційного тиску на російський енергетичний сектор. Раніше США та їхні союзники запроваджували обмеження на імпорт російських нафтопродуктів, щоб позбавити Москву доходів від експорту енергоносіїв. Тепер Вашингтон фактично дозволяє надходження російського пального на власний ринок, що викликало критику як в Україні, так і серед частини американських законодавців.
На тлі цих домовленостей американські фондові ринки завершили тиждень зростанням. Індекс Dow Jones додав понад 400 пунктів у п’ятницю, хоча тиждень був позначений високими дохідностями казначейських облігацій та коливаннями цін на нафту. Інвестори позитивно сприйняли сигнали про збільшення пропозиції пального, що може стримати інфляційний тиск на енергоносії.
Водночас аналітики зазначають, що домовленість може мати довгострокові геополітичні наслідки. Зняття обмежень на російське пальне послаблює єдиний фронт західних санкцій і може підірвати довіру союзників до США. Для Києва це сигнал про те, що економічні інтереси Вашингтона можуть переважати над стратегічними зобов’язаннями перед Україною.
Офіційних коментарів від Європейського Союзу чи інших партнерів США щодо цієї домовленості наразі не надходило. Ситуація залишається динамічною, і подальші кроки Вашингтона визначатимуть, чи стане ця угода тимчасовим кроком перед виборами, чи зміною курсу на енергетичному ринку.