Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру України, зокрема енергетичні об'єкти в Одеській області та прифронтових і прикордонних районах. За оцінками фахівців, найближчої осені та зими основним засобом масованих ударів залишаться безпілотники, але їхній склад і тактика суттєво зміняться. Ключова тенденція — створення Росією великої кількості дешевих засобів ураження на реактивній тязі, покликаних перевантажити українську протиповітряну оборону.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначає, що, як і минулими зимами, окупанти ймовірно активно використовуватимуть крилаті ракети «Іскандер-К», Х-101 та «Калібри». До цього переліку долучається «Бандероль» у новій модифікації. Серед балістичних загроз — «Іскандер-М», «Циркони», «Онікси-М», а також північнокорейські KN-23. Попри широкий арсенал, експерти сходяться на думці, що за кількістю основну роль відіграватимуть дрони.
Головна зміна цього року полягає не лише у зростанні кількості безпілотників, а й у самій структурі атак. Росія нарощує застосування реактивних ударних БпЛА та паралельно активніше використовує балістичні ракети. В Українській раді зброярів наголошують, що останні тижні демонструють, якими можуть бути комбіновані атаки: одночасно застосовуються БпЛА-імітатори, звичайні «Шахеди», реактивні «Герані», крилаті та балістичні ракети. Мета таких ударів — перевантажити різні ешелони української ППО та змусити Україну витрачати дорожчі засоби перехоплення.
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський підкреслює, що Росія переробила навчальну мішень на дешеву крилату ракету, здатну летіти на сотні кілометрів, і назвала її «Дань-Т». Масове виробництво цього засобу наразі стримується дефіцитом двигунів. Ключовим завданням Росії було створити велику кількість дешевих засобів ураження на реактивній тязі, здатних перевантажувати українську протиповітряну оборону. Саме з цією метою розпочалася розробка й модифікація ракет Х-69, Х-59 та подальших зразків.
Енергетика залишатиметься однією з ключових цілей, але порівняно з минулою зимою російська кампанія стає ширшою. Останніми тижнями фіксуються системні удари по залізничній логістиці, депо, локомотивах і станціях, а також концентрація атак на великих міських та економічних вузлах. Найближчими місяцями Росія шукатиме слабші та менш захищені елементи енергосистеми. Великі електростанції та частина підстанцій сьогодні краще прикриті ППО й інженерним захистом, тому противник може більше уваги приділяти об'єктам, які фізично складніше захистити. Передусім ідеться про високовольтні лінії електропередач та іншу розподільчу інфраструктуру. Ураження таких об'єктів може бути менш видовищним, ніж удар по великій електростанції, але створить серйозні проблеми для передачі електроенергії та потребуватиме складного ремонту.
Експерти Ради зброярів також зазначають, що варто очікувати подальшого розвитку тактики комбінованих атак: кілька хвиль у різний час доби, різні висоти та швидкості польоту, попередня розвідка позицій ППО та концентрація великої кількості засобів на одному напрямку. Не виключається поява спеціалізованих засобів саме для виведення з ладу енергомереж. Водночас важливо відділяти те, що Росія вже застосовує, від технологій, які поки залишаються лише можливим напрямом розвитку.
Серед найскладніших загроз — балістичні та високошвидкісні ракети, насамперед «Іскандер-М» і «Циркони». Справа у швидкості, траєкторії польоту та дуже короткому часі, який залишається на виявлення і перехоплення цих засобів ураження. Для боротьби з такими цілями потрібні спеціалізовані протиракетні комплекси, передусім Patriot із ракетами PAC-3. Саме обмежена кількість таких систем і перехоплювачів залишається одним із найбільш вразливих місць української ППО.
Реактивні «Шахеди» — швидкозростаюча проблема: вища швидкість робить їх менш доступними для мобільних вогневих груп і більшості дронів-перехоплювачів, тому боротьба з ними частіше вимагає авіації та зенітних ракет. Фактично Росія змушує Україну витрачати дорожчий ресурс ППО на дешевший засіб нападу, і поки ефект зберігається, застосування таких дронів імовірно зростатиме — хоча українська ППО та ВПК вже адаптуються, розробляючи швидкісні перехоплювачі.
Керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков додає, що, найімовірніше, у майбутньому «Герань-4» стане основним реактивним дроном дальнього ураження у РФ. Водночас він зауважує, що «реактивна історія» значно складніша насамперед з міркувань масштабування, оскільки реактивні двигуни не настільки доступні, як двигуни внутрішнього згоряння. Відповідно, і ціна самих виробів у рази вища.
Осіння й зимова негода дещо ускладнює виявлення повітряних цілей, насамперед знижуючи ефективність оптичних засобів. Ключове завдання України полягає в тому, щоб усі рівні ППО працювали ефективно, для чого вони повинні бути забезпечені достатньою кількістю засобів.