Wireva

Інвестори бачать можливості в Румунії, але бюрократія стримує проєкти

Виконавча директорка FIC Руксандра Бедила заявила, що іноземні та місцеві інвестори бачать зростаючі можливості в Румунії, однак бюрократія та непередбачуваність політики відтерміновують промислові інвестиції до двох років.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Інвестори бачать можливості для зростання в Румунії, однак бюрократія та непередбачуваність регуляторного середовища їх стримують. Про це заявила виконавча директорка Федерації інвесторів (FIC) Руксандра Бедила під час конференції Consiliului Concurenței, присвяченої конкурентоспроможності та інноваціям у ключових секторах економіки. Її виступ зосередився на тому, чому бізнес, який готовий вкладати кошти, не завжди може реалізувати свої плани в країні.

За словами Бедили, у промисловості від моменту ухвалення рішення про інвестицію до початку понесення капітальних витрат у Румунії може минути до двох років. Для порівняння, в Угорщині цей процес, за наведеними даними, займає від двох до трьох місяців, а в Польщі — близько шести місяців. Затримки, за її словами, пов’язані з адміністративними етапами, необхідністю отримувати додаткові дозволи та обміном документами між різними державними установами. Кожен такий крок додає часу, і разом вони відкладають старт проєктів, які вже пройшли внутрішнє погодження в компаніях.

Представниця FIC наголосила, що для вирішення проблеми не потрібні ні державна допомога, ні податкові стимули. Ключовим, на її думку, є спрощення процедур. Саме передбачуваність і чіткі правила, а не фінансові преференції, визначають, чи готовий бізнес вкладати кошти в довгострокові проєкти. Такий підхід, за логікою виступу, дозволяє державі не збільшувати витрати, а натомість зробити середовище зрозумілішим для інвесторів.

Ці висновки підтверджуються результатами весняного випуску FIC Business Sentiment Index, що ґрунтується на опитуванні компаній-членів федерації. Згідно з дослідженням, 80% респондентів розглядають можливість суттєво збільшити інвестиції в робототехніку, автоматизацію та штучний інтелект. Крім того, 37 компаній очікують у 2026 році зростання інвестицій на 20%. Ці очікування свідчать про намір бізнесу розширювати виробництво та впроваджувати нові технології, навіть за умов адміністративних труднощів.

Водночас, як зазначила Бедила, дані Національного банку Румунії не відображають очікуваного зростання інвестицій. Це, за її словами, свідчить про розрив між намірами бізнесу та тим, що фактично реалізується в економіці. Якщо плани компаній не переходять у реальні капітальні витрати, це впливає не лише на окремі підприємства, а й на загальні показники інвестиційної активності країни.

Оцінки учасників опитування щодо конкурентоспроможності Румунії є переважно критичними. 88% респондентів вважають країну неконкурентоспроможною з точки зору бюрократії. 78% вказують на недостатню прозорість і послідовність у застосуванні політики. Регуляторне навантаження назвали проблемою 75% опитаних, фіскальне навантаження — 61%, а недостатню інфраструктуру — 53%. Єдиною сферою, яку 58% респондентів визнали конкурентною перевагою, є доступність робочої сили. Таким чином, кадровий ресурс лишається головним аргументом на користь країни, тоді як інституційні чинники викликають найбільше занепокоєння.

Порівнюючи ці дані з виступом Бедили, можна побачити, що проблема має системний характер. Бізнес не заперечує наявності можливостей, але вважає, що правила гри є непередбачуваними, а процедури — занадто довгими. Саме тому FIC пропонує насамперед спростити адміністративні процеси, що, на думку федерації, дозволить скоротити час від рішення про інвестицію до початку капітальних витрат без додаткових бюджетних витрат. Конференція Consiliului Concurenței стала майданчиком для обговорення цих питань у контексті ширшої теми конкурентоспроможності та інновацій у ключових секторах.

Same event, other desks

Story file →