Щонайменше 550 тисяч людей вийшли 17 жовтня на загальнонаціональні протести у Франції, які переросли в масові заворушення та погроми в низці міст. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, 110 тисяч учасників зібралися в Парижі. Організатори акцій називають іншу цифру — 800 тисяч людей.
Основу протестів склали школярі та студенти, до яких долучилися учасники руху «жовтих жилетів», профспілки та політичні активісти. Вдень колони демонстрантів залишалися мирними, однак увечері в містах почалися сутички з поліцією, підпали та пограбування. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс заявив, що за погромами стоять ультраліві угруповання, а також «випадкові злочинці», які скористалися хаосом.
Найбільших руйнувань зазнав Лімож. Протестувальники розбили вікна мерії, проникли всередину та підпалили будівлю. Споруда 1883 року, зведена за зразком паризької ратуші, значною мірою втрачена: обвалився дах, зникли дві третини фасаду. Префект назвав це «катастрофою для спадщини».
У Бордо погромники вдерлися до резиденції префектки, підпалили подвір'я та розгромили приміщення. Для врегулювання ситуації залучали спецпідрозділ поліції RAID. На головній торговій вулиці міста пограбували й спалили магазин Decathlon, вогонь перекинувся на житловий будинок.
У Марселі, Ліллі, Кале та Анже протестувальники намагалися прорватися до будівель мерій. У Ліоні згорів туристичний офіс. Мер Парижа Еммануель Грегуар заявив, що цілі вулиці «методично спустошили». Магазини грабували також у Страсбурзі, Руані, Нанті, Ренні, Тулузі та інших містах.
За даними МВС, поранень зазнали 60 правоохоронців, двох із них доставили до лікарні без свідомості. У Сент-Етьєні 17-річному протестувальнику відірвало руку поліцейською гранатою, яку він підняв із землі. Інцидент розслідує поліцейська інспекція. Загалом затримано близько 400 осіб.
Президент Франції Еммануель Макрон засудив насильство та заявив, що ті, хто трощив, нападав на префектури й магазини та грабував мерії, будуть переслідувані й покарані. Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню скликав кризовий штаб. Міністр юстиції Жеральд Дарманен доручив прокурорам вимагати арешту для учасників погромів. Водночас запроваджувати надзвичайний стан влада не планує.
Опозиція перекладає провину одна на одну. Лідер «Непокірної Франції» Жан-Люк Меланшон звинуватив поліцію в тому, що вона «організувала безлад», а Марін Ле Пен — самих «непокірних» у штовханні країни до хаосу.
Протестний рух у Франції розпочався в середині вересня з ліцею в Кретеї, передмісті Парижа, де вчителі та учні виступили проти браку грошей і нестачі педагогів. За кілька тижнів він охопив сотні шкіл по всій країні, а до учнів приєдналися студенти, які блокують університети. Молодь вимагає виділити 10 млрд євро на ліцеї та скасувати Parcoursup — державну платформу для вступу до вишів. На піку, 6 жовтня, не працювали близько 800 ліцеїв, а 13 жовтня на вулиці вийшли 480 тисяч людей. Гніву додали жорсткі дії поліції проти школярів.
Паралельно в TikTok поширився заклик протестувати 17 жовтня проти дорожнечі та зростання цін на пальне, який підхопили прихильники «жовтих жилетів». У підсумку цього дня на вулиці вийшли і учні, і студенти, і профспілки. Профспілки закликають продовжувати протести — наступну загальнонаціональну страйкову акцію призначили на 5 листопада.