Європа хоче відігравати більшу роль у переговорах щодо України, проте поки що не визначено, хто саме представлятиме європейські інтереси за столом переговорів. Про це говорить експерт з питань безпеки Ральф Тіле, який закликає Європу виробити єдину позицію. За його словами, вигідно було б чітко визначити власні інтереси, адже від цього залежить вплив Європи на перебіг подій.
Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер нещодавно зустрілися з Володимиром Путіним у Москві, а згодом із Володимиром Зеленським у Дубліні. Вашингтон заявляє, що європейці долучаться до наступного раунду перемовин. Кремль, своєю чергою, не підтверджує цього остаточно і пов’язує участь Європи з її намірами та питанням про те, хто саме її представлятиме.
Окремо з’явилися повідомлення про нібито російський документ із вимогами: вихід Фінляндії з НАТО, територіальні поступки України та відмову від військових баз альянсу в країнах Балтії. За інформацією, цей папір міг дійти до європейців через канали в Абу-Дabі. Федеральний уряд Німеччини заявив, що не має копії цього документа. Авторство і достовірність залишаються невідомими. Кремль заперечує лише вимогу щодо Фінляндії. Є припущення, що Москва навмисно поширює такі матеріали, щоб спричинити невпевненість у європейських столицях.
Водночас військово-політичні цілі Росії, за даними, виходять далеко за межі того, що вона здобула на полі бою. Москва заявляє про претензії на Крим та Донецьку, Луганську, Запорізьку і Херсонську області, хоча значні території цих регіонів досі контролює Україна. Росія відкидає ідею демілітаризованих зон уздовж лінії фронту, а Путін заперечує проти присутності західних військ як гарантії безпеки України.
Економіка і військова промисловість Росії, за оцінками, продовжують випускати великі обсяги зброї та боєприпасів, однак значною мірою спираються на старі радянські запаси та іноземні комплектуючі. Оборонний бюджет на 2027 рік становитиме близько 17,1 трильйона рублів, приблизно 186 мільярдів євро, що становить близько 35 відсотків запланованих федеральних витрат. Просування російських військ уповільнилося, а восени минулого року Україна перейшла в контрнаступ у Донбасі.
Дональд Трамп прагне швидкого завершення війни, проте його посланці неодноразово вели переговори з Москвою без прориву. Європейці побоюються, що Вашингтон може наполягати на пом’якшенні санкцій. Втім, санкції та рішення щодо НАТО потребують згоди європейських союзників, а не лише США.
Між Європою та Москвою є розбіжності щодо послідовності кроків. Москва хоче спочатку врегулювати систему безпеки та мирне врегулювання для України і лише потім говорити про припинення вогню. ЄС, навпаки, виступає за припинення вогню, потім мирне врегулювання і лише після цього європейські переговори про безпеку. Каяс посилається на Гельсінський заключний акт і Паризьку хартію щодо кордонів. Мерц заявив, що Німеччина готова бути учасницею переговорів.
На тлі цих переговорів тривають і удари по цивільних об’єктах. Внаслідок атаки безпілотника пошкоджено медичний заклад у Києві.