Німеччина готова надати Україні інформацію про українських чоловіків призовного віку, які перебувають на її території. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ ФРН Йоханн Вадефуль. За його словами, німецька влада має дані про те, хто з українців проживає в країні, отримує соціальні виплати та зареєстрований за місцем перебування.
«Ми знаємо, хто тут живе, хто отримує соціальні виплати, хто зареєстрований», — наголосив міністр. Він зазначив, що ця інформація могла б бути використана для того, щоб українська сторона могла зв’язатися з такими чоловіками та закликати їх повернутися в Україну. Таким чином, за словами Вадефуля, Німеччина може допомогти Києву встановити, хто саме з чоловіків призовного віку перебуває на території ФРН.
Водночас глава МЗС зробив принципове застереження: примусово відправляти українців назад Німеччина не повинна. «Без примусу», — підкреслив він, додавши, що остаточне рішення про повернення залишається за самими чоловіками. Тобто йдеться виключно про добровільне повернення, а не про примусову депортацію чи видачу.
Заява Вадефуля знаменна тим, що питання українських чоловіків призовного віку в Німеччині тепер обговорюється на рівні глави зовнішньополітичного відомства ФРН. Раніше ця тема порушувалася переважно в контексті внутрішньополітичних дебатів у Німеччині або на рівні окремих земель. Тепер же вона вийшла на загальнонаціональний та міжнародний рівень, що свідчить про її зростаючу актуальність.
У Німеччині наразі перебуває значна кількість українських біженців, серед яких є й чоловіки призовного віку. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато з них виїхали до ФРН, скориставшись тимчасовим захистом. Німецька влада надає їм соціальні виплати, медичне обслуговування та доступ до ринку праці. Водночас в Україні триває мобілізація, і питання повернення чоловіків додому є чутливим як для українського суспільства, так і для країн, які приймають біженців.
Заява глави МЗС ФРН може викликати дискусію в німецькому суспільстві та серед української діаспори. З одного боку, Німеччина демонструє готовність співпрацювати з Україною в питаннях, пов’язаних із мобілізацією, з іншого — наголошує на неприпустимості примусу. Це створює баланс між підтримкою Києва та дотриманням прав людини й міжнародних зобов’язань.
Наразі невідомо, чи отримала українська сторона офіційне звернення від Німеччини щодо передачі даних, і яким чином може бути реалізований такий механізм. Однак сам факт озвучення цієї позиції на рівні глави МЗС свідчить про те, що тема перебуває в полі зору найвищого керівництва німецької дипломатії. Подальший розвиток подій залежатиме від переговорів між Києвом і Берліном, а також від реакції української громади в Німеччині.