Командир 7-го корпусу Повітряно-десантних військ, Герой України Євген Ласійчук заявив, що російські війська намагаються взяти Запоріжжя, а потім просунутися до Дніпра. Про це він розповів в інтерв’ю «Українській правді», яке тривало понад три години і було записане в одному з прифронтових південних міст. Минулого року Ласійчук очолював оборону Покровська, і саме цей досвід він згадує, пояснюючи нинішні рішення. За його словами, якби Покровськ просто пропустив крізь себе росіян, Добропілля вже не було б.
За словами командира, ключова мета противника — логістична блокада Запоріжжя. Росіяни намагаються відрізати місто від постачання через мости та греблі. Для цього вони б’ють по мостах керованими авіабомбами, відомими як КАБи, а FPV-дрони вже діставали до центру міста. Ласійчук наголосив, що саме це робить ситуацію в напрямку Гуляйполя особливо напруженою. Корпус очолив цей напрямок лише кілька місяців тому, тож напруження тут відчувається особливо гостро.
За оцінкою командира, у гуляйпільському напрямку діють близько 50 тисяч російських військових. Проникнення ворожих груп сягає до 15 кілометрів у глибину, і частина інфільтрантів здається без бою. Це, за його словами, змінює характер протистояння: ворог заходить у глибину оборони, але не завжди готовий утримувати позиції. Водночас тиск відчувають і інші ділянки фронту: 3-й корпус, Центр ОС, «Азов» та запорізький напрямок. За останні два місяці фіксувалися окремі механізовані штурми, які свідчать, що противник не обмежується дрібними групами.
Ласійчук розповів і про зміни в управлінні. Корпус об’єднує бригади в одній системі ситуаційної обізнаності Delta, що дає змогу бачити картину фронту цілісно, а не окремими фрагментами. Також створено спільний центр радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони за участі представників бригад. Це, за його словами, дозволяє швидше узгоджувати дії і не дублювати зусилля. Кількість виявлених повітряних цілей зросла приблизно з 200 до 400–500 на добу. За його даними, близько 70 відсотків повітряних цілей підтверджено як знищені, 20 відсотків придушено, а близько 10 відсотків долають оборону. Ці показники не враховують КАБи, які, як і під Покровськом, залишаються головною нерозв’язаною загрозою.
Окремо командир торкнувся штурмових підрозділів. Нині 225-й штурмовий батальйон перебуває під тактичним управлінням корпусу, і, за його оцінкою, він ефективний у виконанні поставлених завдань. Дискусія про те, чи мають штурмові частини бути окремим родом військ або підпорядковуватися корпусам, залишається невирішеною. Ласійчук виступає за те, щоб штурмові підрозділи залишалися в складі наявних корпусів, адже так зберігаються управлінські зв’язки і логістика.
Він також окреслив сценарій замороженої лінії фронту. За такого варіанту фронт корпусу становив би близько 100 кілометрів на нерівномірній місцевості, і нестачу сил планують компенсувати дронами. Ударні дрони середнього радіусу дії, за словами командира, є виправданими з точки зору вартості порівняно з артилерією та HIMARS, тож їх використання в такому сценарії виглядає раціональним.