Чи справді влада президента Володимира Зеленського хоче інтеграції України до Європейського Союзу, питання, яке дедалі частіше звучить у політичних дискусіях. Заявка на членство в ЄС була подана 28 лютого 2022 року, і з того часу Україна пройшла низку етапів, однак практичні кроки виглядають повільними, а деякі сигнали суперечливими.
Станом на зараз частина переговорних кластерів уже відкрита, і в Брюсселі очікують відкриття нових. Водночас за даними, на які посилається редакція, розвиток процесу значною мірою залежить від внутрішніх реформ. Рада неодноразово не змогла ухвалити антикорупційну стратегію, а фінансування за програмою Ukraine Facility, яке могло б надійти, залишається заблокованим через бездіяльність парламенту.
Йдеться про строки. Запит на чергову виплату потрібно подати у другому кварталі 2027 року, а для цього закони мають бути ухвалені до червня 2027 року. Якщо реформи не буде завершено вчасно, невикористані кошти можуть бути втрачені. Таким чином, питання інтеграції прямо пов’язане з конкретними законодавчими рішеннями, які досі не ухвалені.
Значну увагу привертає так званий план Качка-Коса, десятипунктовий пакет реформ, який пов’язують із вимогами ЄС і Міжнародного валютного фонду. Серед його положень — призначення керівників силових відомств і забезпечення незалежності антикорупційного агентства. Офіс президента при цьому відкидає конкурсний відбір генерального прокурора, що є однією з точок напруження між владою та експертним середовищем.
Керівництво євроінтеграційною політикою тепер покладене на нового віцепрем’єр-міністра Всеволода Ченцова. Окремо в доповіді Єврокомісії Молдова була названа вперед України за темпами прогресу, що стало неприємним сигналом для Києва, який традиційно розглядає себе як лідера євроінтеграційного руху в регіоні.
Зміни відбулися й на угорському напрямку. Новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадьяром пом’якшив блокування вступу України до ЄС, яке тривалий час було одним із головних викликів. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціював резолюцію щодо радянських репресій проти угорців, а Володимир Зеленський і Мадьяр провели першу особисту зустріч. Водночас, за словами українських посадовців, відносини з Польщею нині стали напруженішими.
Окремо обговорюється ідея так званого прискореного вступу в рамках мирної угоди, однак, за наявною інформацією, ЄС до таких рішень поки не готовий. Президент Зеленський в інтерв’ю телеканалу ТСН, яке вийшло в ефір 25 жовтня 2026 року, заявив, що санкції проти Росії мають бути пов’язані лише із завершенням війни, а не з переговорами.
Контекст додають і політичні процеси в США. Після проміжних виборів 4 листопада партія Дональда Трампа втратила більшість в обох палатах Конгресу. Для України це означає зміну балансу у зовнішньополітичних рішеннях її головного союзника, що може вплинути на переговорну позицію Києва та на темпи підтримки.