Навіть медіанна зарплата авіадиспетчера в США понад 148 тисяч доларів на рік не вирішує проблему нестачі кадрів у цій сфері. За даними Управління підзвітності уряду США (GAO), у січні в країні було приблизно на 6% менше диспетчерів, ніж десять років тому, тоді як кількість рейсів, які залежать від системи, зросла приблизно на 10% за той самий період.
Відповідно до даних Бюро статистики праці США (BLS) за травень 2025 року, медіанна зарплата становила 148 080 доларів, а доходи верхніх 10% фахівців перевищували 215 610 доларів. Водночас професія належить до найбільш стресових. Робота передбачає нічні, вихідні та ротаційні зміни, а також постійну відповідальність за безпеку польотів. Для вступу потрібен диплом бакалавра або еквівалентний досвід, а також тривале навчання на робочому місці.
Ситуація ускладнюється тим, що кадровий конвеєр працює вузько. Менш ніж 10% заявників відповідають вимогам і потрапляють на навчання, а повне навчання завершують близько 2%, за даними GAO. Крім того, претенденти мають бути громадянами США віком до 31 року, що суттєво звужує коло потенційних кандидатів. Федеральна авіаційна адміністрація (FAA) не може залучати іноземних фахівців, тому пул кадрів обмежений.
Причини дефіциту, за матеріалами, пов'язані з кількома хвилями зупинок роботи федерального уряду у 2013, 2018–2019 та 2025 роках, які заморозили найм і навчання. Пандемія COVID-19 перервала навчання на чотири місяці, а потім ще приблизно два роки знижувала його потужність. Високий рівень звільнень у 2019–2024 роках уповільнив відновлення. Під час зупинки роботи уряду в листопаді 2025 року майже половина великих аеропортових центрів працювала з нестачею персоналу.
Попри це, FAA намагається наростити кадри. У 2026 фінансовому році агентство найняло 2 235 стажистів, що стало рекордом. Водночас сертифікований штат на квітень становив близько 11 000 осіб проти цільових 12 563. У травні FAA знизила цільовий показник приблизно на 2 000 диспетчерів. Федеральна адміністрація також пропонувала новим рекрутам з покоління Z орієнтовно 155 000 доларів після трьох років роботи. Профспілка NATCA, за повідомленнями, не брала участі в розробці цього плану.
Світова ситуація ще складніша. За оцінками CAE, до 2034 року світу знадобиться близько 71 000 авіадиспетчерів. Тому низка країн, зокрема Австралія та Катар, рекрутує фахівців з-за кордону. Airservices Australia пропонувала досвідченим іноземним диспетчерам візу з перспективою отримання постійного резидентства. Проте нестача має свої наслідки: у Сіднеї через відсутність 8 із 49 диспетчерів близько третини вхідних рейсів затримувалися. Катар і NAV CANADA також шукають кадри в інших країнах, а Південна Африка за вісім місяців втратила 28 диспетчерів.
Окремі експерименти з прискореним навчанням викликають дискусії. Пілотна програма 2024 року в Оклахомі дозволяла випускникам пропускати частину навчання в академії. Експерт, якого цитують у матеріалах, не бачить безпечних скорочень шляху і виступає проти стиснення підготовки. Таким чином, питання залишається відкритим: навіть значна зарплата не може швидко компенсувати роки, потрібні для підготовки диспетчера.