У найбільш захищеному крилі Міністерства оборони Німеччини з 2022 року діє невеликий підрозділ «Зондерштаб Україна», який відповідає за щорічну військову допомогу Києву обсягом 11,5 млрд євро. Команда з менш ніж 20 осіб здатна укладати контракти на постачання зброї протягом двох тижнів, тоді як стандартні закупівельні процедури Бундесверу можуть тривати місяцями. Про це повідомляє Financial Times.
Підрозділ виник за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Спочатку він функціонував як ситуаційний центр, що моніторив перебіг війни та інформував політичне керівництво Німеччини. З липня 2022 року «Зондерштаб Україна» став окремою структурою. Через надзвичайний рівень секретності очільник підрозділу, бригадний генерал Йоахім Кашке, спілкувався з журналістами з офісу поза межами захищеного крила. Деякі спостерігачі називають команду «партизанським загоном», а один із наближених співрозмовників описав її як «напрочуд не-німецьку» — надто нетипову для великої бюрократичної машини.
Ключова причина оперативності «Зондерштабу» — юридична конструкція контрактів. Їх підписує не німецький уряд, а сама Україна, тоді як Берлін лише оплачує рахунки. Це дозволяє команді оминати лабіринт закупівельних процедур, які сповільнюють постачання для власних збройних сил Німеччини. За словами Кашке, завдяки «надзвичайно коротким ланцюжкам прийняття рішень» угоди на закупівлю зброї для України в деяких випадках укладаються лише за два тижні.
Матіас Пушніг, офіцер запасу, який три роки працював у «Зондерштабі», згадує історію з розвідувальними дронами компанії Quantum Systems, які Україна підключила до Starlink і використала для виявлення цілей під час боїв за Сіверський Донець весною 2022 року. «Це вперше ми зрозуміли, чому українці досягли успіху — тому що вони робили такі речі», — каже Пушніг. Після цього Німеччина почала не просто передавати техніку зі своїх запасів, а купувати озброєння безпосередньо в українського та німецького виробника за списком, який складав сам Київ.
Допомога Німеччини Україні не завжди була рішучою: напередодні вторгнення Берлін зазнав хвилі критики за пропозицію передати Києву 5 тисяч касок. Однак повномасштабна війна та тиск союзників змусили Німеччину відмовитися від довгострокової політики непостачання зброї в зони конфлікту. Саме «Зондерштаб» оплатив Києву першу систему протиповітряної оборони IRIS-T виробництва компанії Diehl, яка згодом разом із американськими Patriot стала ключовим елементом захисту українських міст. Минулого року, після скорочення американської військової допомоги за президентства Дональда Трампа, Берлін став найбільшим постачальником зброї для Києва, витративши на озброєння вже близько 58 млрд євро.
За останній рік роль підрозділу знову змінюється. Тепер «Зондерштаб» дедалі більше стає платформою для обміну досвідом між німецькими та українськими військовими й оборонною промисловістю. Кашке звертає увагу на «багатство тактичного й оперативного досвіду» України. Німеччина, на відміну від Британії, не тримає власного персоналу в Україні. Натомість більш обережний Бундесвер запрошує до Німеччини десятки українських військових, щоб ті поділилися бойовим досвідом застосування дронів і протидії їм, а також отримує доступ до даних із української системи Delta.
Водночас практика, за якої Київ сам вирішує, на що витрачати німецькі кошти, викликає занепокоєння щодо корупційних ризиків. Кашке стверджує, що команда ретельно перевіряє всі контракти, звіряючи ціни з ринковими та встановлюючи графіки постачань. Домовленості про взаємну оборонну співпрацю, підписані цього року канцлером Фрідріхом Мерцем і президентом Володимиром Зеленським у Берліні, відкрили українським компаніям доступ до ринків країн НАТО — це викликало занепокоєння частини німецького оборонного сектору. Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль цього тижня публічно визнав, що Берлін «не повністю задоволений» тим, наскільки німецькі компанії залучені до профінансованих ним же закупівель для України.
Ситуація з нестачею ракет для Patriot загострювалася протягом останніх тижнів. Ще в середині серпня повідомлялося, що країни ЄС, зокрема Німеччина, опинилися на межі власних можливостей щодо постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Берлін уже передав Києву комплекси та ракети до них, але змушений зважати на власні оборонні потреби та вимоги НАТО. На початку вересня ситуація зрушила з місця: Німеччина терміново передала Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для Patriot із запасів Бундесверу, а міністр оборони Борис Пісторіус закликав інших учасників «Рамштайну» переглянути власні запаси. Тоді також повідомлялося, що Німеччина додатково нарощує постачання ракет IRIS-T та AIM-9 у межах підготовки України до зими.