Wireva

Буданов і Арахамія ділять вплив у команді Зеленського на переговорах

Голова Офісу президента Кирило Буданов і лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія разом формують ядро української переговорної команди, але їхні підходи і канали впливу розходяться.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Голова Офісу президента Кирило Буданов і лідер фракції «Слуги народу» у парламенті Давид Арахамія стали ключовими фігурами української переговорної команди з Росією та Сполученими Штатами. Їхні відносини, за розслідуванням «Української правди», поєднують співпрацю з поступовим розмежуванням впливу, що дедалі помітніше проявляється в роботі влади. Джерела видання, які висловлювалися анонімно, описують цю динаміку як робочу, але з помітним внутрішнім суперництвом.

Буданов очолив Офіс президента на початку 2026 року, замінивши Андрія Єрмака. Відхід Єрмака відбувся після гучного звільнення Михайла Федорова. Арахамія ж традиційно був головним переговорником фракції, зокрема у питаннях збирання голосів у Верховній Раді. Тепер, за інформацією джерел, у парламентській роботі з’являється другий авторитетний напрямок — Буданов, до якого дедалі частіше звертаються депутати, і Арахамія, за повідомленнями, цьому не заперечує.

Обидва мають окремі канали зв’язку з оточенням Дональда Трампа і зберігають власні контакти з російською стороною. За словами співрозмовників видання, Арахамія інколи діє самостійно, зокрема залучаючи європейців до переговорів. Такі кроки демонструють, що координація всередині команди не завжди є повною, а кожен з цих політиків має власну мережу контактів.

Розходяться вони і в ключових питаннях. Буданов пропонує лінію розмежування на Донбасі, яку, на його думку, можуть прийняти армія і суспільство. Арахамія, натомість, схиляється до того, щоб відкласти питання Донбасу до врегулювання європейських гарантій безпеки. За повідомленнями, Буданов приєднався до Офісу з надією на швидкі результати переговорів, тоді як Арахамія від початку був більш скептичним щодо швидкого миру. Ця різниця в очікуваннях, за оцінкою джерел, визначає і різний тон їхніх публічних заяв.

Джерела також розповідають про внутрішню динаміку довіри. Президент, за їхніми словами, стримував ранні зустрічі Буданова з фракціями, тож його вихід на парламентський майданчик відбувався поступово. Арахамія, за цими даними, радив колезі спершу заслужити довіру Зеленського і лише потім шукати більшої самостійності. Водночас помічали публічні амбіції Буданова, і раніше опоненти в команді були відсунуті — саме це, за оцінками співрозмовників, робить будь-яке суперництво чутливим для президента.

Буданов очолював проєкт «Пантеон» — ініціативу щодо пам’яті героїв, яку Зеленський представляв публічно. Це, за словами джерел, дало Буданову впізнаваність і досвід роботи з публічними проєктами, що згодом стало частиною його ролі в Офісі. Координація Буданова з парламентом, за інформацією видання, з часом стала ефективнішою: за місяці роботи він налагодив канали з депутатами, які раніше звертались переважно до Арахамії.

Зовнішньо відносини двох політиків описуються як робочі й дружні. Проте внутрішнє суперництво, за словами співрозмовників, поступово стає помітним з того моменту, як Арахамія бере на себе більше парламентських завдань. Це створює ситуацію, коли обидва впливові гравці мають доступ до ключових рішень, а розподіл функцій залишається неформальним і залежним від довіри президента.

Same event, other desks

Story file →