Wireva

Bild повідомило про вимогу Росії до Фінляндії вийти з НАТО, у Кремлі заперечили

Німецьке видання Bild написало, що Росія висуває в ході неформальних переговорів вимоги, зокрема вихід Фінляндії з НАТО. Прес-секретар Кремля Пєсков заперечив, що такі умови озвучувалися.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Німецьке видання Bild повідомило, що Росія нібито вимагає від Фінляндії вийти з НАТО. За інформацією видання, у переліку пропозицій, які обговорюються в неформальних переговорах, також фігурує відмова Альянсу від баз в Естонії, Латвії та Литві. Цю інформацію передало RBC-Ukraine з посиланням на Bild. У Кремлі ці повідомлення вже прокоментували.

Згідно з публікацією, Росія хоче контролю над усім Донбасом, включно з підконтрольними Києву частинами Донецької та Луганської областей. Українці мали б ухвалити позаблоковий статус і відмовитися від вступу до НАТО, при цьому членство в ЄС не виключається. Порти Одеси та Миколаєва, за цим планом, мали б бути «демілітаризовані», а судноплавство в Чорному та Балтійському морях — вільним. Крім того, Молдова мала б стати федерацією, а Гагаузія та Придністров'я отримати право на референдуми. Також Росія нібито пропонує вивезти ядерну зброю з Білорусі та не розміщувати там ракети середнього радіуса дії.

Bild наголошує, що йдеться лише про одну з пропозицій, яка прозвучала в межах неформальних перемовин, де конкурують між собою різні посередницькі групи. Невідомо, чи підтримує такий план особисто Володимир Путін, а також наскільки точно видання передало умови, які нібито були злиті. Тому ці вимоги поки що не можна вважати офіційною позицією Москви.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив, що подібні умови взагалі висувалися. За його словами, питання виходу Фінляндії з НАТО «точно не обговорювалося». Офіційної реакції на окремі пункти, які оприлюднив Bild, Москва не надала, і жодних додаткових деталей щодо можливих умов Кремль не назвав.

Тло цих заяв — тристоронні переговори в Абу-Дабі 10–11 листопада за участі делегацій України, США та Росії. Це були перші такі переговори з лютого, тобто після тривалої паузи. За даними, які наводяться у повідомленнях, на другий день російська сторона відмовилася обговорювати припинення вогню, територіальні питання, енергетику та Чорне море. Фокус перемовин зрушив на майбутню архітектуру європейської безпеки після завершення війни, тобто на питання, які стосуються не лише безпосередніх учасників конфлікту, а й усього континенту.

Український делегат Рустем Арахамія назвав переговори складними, але відзначив, що діалог покращився. Саме він описав атмосферу зустрічі як напружену, однак таку, що дає підстави говорити про певний прогрес у контакті сторін. Спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 12 листопада зустрічалися з Путіним у Москві, а згодом із Володимиром Зеленським у Дубліні. Після цих контактів Віткофф повідомив про домовленість щодо нового раунду тристоронніх переговорів, дати якого в повідомленнях не уточнюються.

Попри це, ключові питання залишаються відкритими: невідомо, чи погоджується Путін з оприлюдненими умовами, і чи відповідають вони тим документам, які реально обговорюються за столом перемовин. Саме тому подальша реакція сторін та підтвердження або спростування з боку офіційних учасників переговорів матимуть вирішальне значення для оцінки того, наскільки серйозно сприймати цей план.

Same event, other desks

Story file →