Російські балістичні ракети 9М723 «Іскандер» можуть зберігати точність ураження навіть тоді, коли супутникові сигнали заглушені. Про це йдеться в аналізі видання AIN з посиланням на радника Сергія Флеша. За даними, які ідуть від розвідки, Росія використовує ці ракети, зокрема, для ударів по мостах, промислових об’єктах і складах, тобто по цілях, які мають велике значення для логістики та забезпечення.
Основою системи наведення є інерційна навігація. Вона працює автономно, без зовнішніх сигналів, однак з часом похибка зростає, якщо її не коригувати. Саме тому, коли сигнал глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS) доступний, він може уточнювати координати ракети. Окремі модифікації «Іскандера» додатково оснащені головками самонаведення, які підвищують точність цілевказання на завершальному етапі польоту.
За інформацією ГУР, йдеться про два типи таких головок. Перша — 9E436, оптичний корелятор, який зіставляє рельєф місцевості із заздалегідь завантаженими зображеннями. Ці знімки можуть походити із супутників, літаків або дронів, тобто з різних джерел розвідки. Друга — 9B918, активна радіолокаційна головка, що працює в діапазоні 8,15–10 ГГц. Вона виявляє та відстежує наземні цілі незалежно від супутникових сигналів, що робить її важливою за умов масованого глушіння.
Фіксовані об’єкти, зокрема мости, мають відомі координати, що значно спрощує їх наведення. Глушіння радіолокаційної головки теоретично можливе, однак вікно для такої дії обмежується секундами, а ракета на цей час уже перебуває поблизу цілі. Це означає, що засоби радіоелектронної боротьби мають надзвичайно мало часу для реакції.
Оптичні головки, своєю чергою, залежать від погодних умов. Хмарність і погана видимість можуть обмежити їхню ефективність, тож для повного уявлення про можливості ракети ці чинники теж мають значення. Розглядалося також використання штучного диму як способу ускладнити роботу оптичних систем, проте генератори диму та точність їх спрацювання знижують ефективність такого захисту.
Аналіз ґрунтується на матеріалах київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Він показує, що наявність кількох незалежних каналів наведення робить ракети складнішою ціллю для засобів радіоелектронної боротьби, ніж це могло б здаватися лише з огляду на їхню залежність від супутників. Для захисту критичної інфраструктури, зокрема мостів, це означає, що покладатися лише на один спосіб протидії не варто.