Світові ціни на нафту еталонної марки Brent станом на ранок 13 жовтня 2026 року становлять $107,29 за барель. Це на 75 центів, або на 0,69%, нижче за рівень попереднього ранку, коли барель коштував $108,04. Водночас порівняно з минулим роком нафта подорожчала на $43,6 — на 68,45%: у жовтні 2025 року барель Brent коштував лише $63,69.
Порівняно з ціною місяць тому, коли барель оцінювався в $106,02, поточний рівень вищий на 1,19%. Отже, попри незначне добове зниження, нафта залишається у висхідному тренді на тлі збереження напруженості на світових енергетичних ринках.
Ціна нафти формується під впливом попиту та пропозиції, а також новин про майбутні поставки — геополітичних ризиків, рішень країн OPEC+ та інших чинників. Ринок ф'ючерсів працює як аукціон, де учасники домовляються про купівлю чи продаж нафти в майбутньому, тому котирування змінюються безперервно протягом торгових сесій. Різкі коливання можуть спричиняти потенційна рецесія, війни або раптові обмеження експорту.
Зростання нафтових котирувань позначається на цінах на бензин і дизельне пальне. Вартість пального на АЗС включає не лише сировину, а й витрати на переробку, оптову торгівлю, податки та націнку заправок. Втім, саме нафта має найбільший вплив — часто понад половину ціни за галон. Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай дорожчає слідом, але коли нафта дешевшає, ціни на заправках знижуються значно повільніше — цю асиметрію називають «ракетами та пір'ям».
Додатковим інструментом стабілізації ринку в США є Стратегічний нафтовий резерв. Він призначений для захисту енергетичної безпеки під час криз — санкцій, катастрофічних штормів чи військових конфліктів — і дає змогу швидко пом'якшити стрибок цін для споживачів та критичних галузей економіки. Водночас резерв не розв'язує довгострокових структурних проблем.
Нафта і природний газ тісно пов'язані як ключові енергоносії. Якщо нафта дорожчає, частина промисловості може переорієнтовуватися на газ там, де це технологічно можливо, що підвищує попит на блакитне паливо. Це створює додатковий тиск на газові ринки.
Історично ціни на нафту відзначалися високою волатильністю. Перший великий нафтовий шок стався на початку 1970-х, коли Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго під час війни Судного дня. У середині 1980-х ціни впали через зниження попиту та прихід нових виробників поза OPEC. У 2008 році котирування сягнули піку на тлі зростання світового попиту, але потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою. Під час локдаунів 2020 року попит різко впав, і ціна нафти опускалася нижче $20 за барель.
Для відстеження світових тенденцій використовують два основні еталони: Brent — глобальний орієнтир, і West Texas Intermediate (WTI) — північноамериканський. Brent краще відображає світовий ринок, оскільки охоплює значну частку міжнародної торгівлі нафтою. Навіть Управління енергетичної інформації США використовує Brent як основне посилання у своєму щорічному енергетичному прогнозі.
Висока ціна нафти посилює інфляцію: дорожчають енергоносії, опалення, комунальні послуги, а також логістика, що зрештою підвищує ціни на товари в магазинах. Для бізнесу це означає зростання витрат, для домогосподарств — скорочення купівельної спроможності. Подальша динаміка залежатиме від балансу попиту і пропозиції, рішень OPEC+ та геополітичної ситуації у світі.