Після неприємної розмови люди часто роблять одну з двох речей: відходять подалі або, навпаки, шукають фізичного контакту. Наукові експерименти показують, що другий варіант за певних умов може допомогти швидше повернутися до спокійнішого емоційного стану.
Одна з найпряміших робіт на цю тему стосувалася конфліктів у романтичних парах. Дослідники просили партнерів обговорювати суперечливі питання, а в частині умов — триматися за руки під час або після розмови. У трьох вибірках, що включали 47, 53 і 45 пар, фізичний контакт був пов’язаний із нижчою серцевою реактивністю після конфлікту, а в окремих групах — із вищим позитивним афектом і кращою комунікацією.
Ефект не був однаковим для всіх. Наприклад, результати під час самої конфліктної розмови відрізнялися між чоловіками й жінками. Це важлива деталь: дотик не працює як універсальна кнопка заспокоєння. Для когось він буде підтримкою, для когось у момент злості може відчуватися як тиск або спроба уникнути розмови.
Інша серія експериментів допомагає зрозуміти, що відбувається з негативними емоціями. У роботі журналу Emotion учасники розглядали емоційні зображення за умов присутності іншої людини, дотику або без нього. Отримання дружнього дотику робило оцінки негативних зображень менш негативними. У різних частинах роботи застосовували стискання руки та погладжування передпліччя.
Це дослідження іноді легко перетворити на надто гучну пораду. Воно не означає, що погладжування «підвищує щастя на 40–50%», і не проводилося на 55 романтичних парах. У трьох експериментах брали участь 39, 40 та 109 людей, а вимірювали передусім оцінку емоційних зображень.
Окремо вчені досліджували саме погладжування між романтичними партнерами. У роботі 2017 року бути тим, кого гладить партнер, виявилося приємніше, ніж гладити партнера чи себе. Саме отримання погладжування супроводжувалося значущим зниженням частоти серцевих скорочень. Люди в більш задовільних стосунках оцінювали дотик партнера як приємніший.
Повільне ніжне погладжування пов’язують із роботою С-тактильних аферентів — нервових волокон у шкірі, що особливо добре реагують на легкий рух приблизно зі швидкістю 1–10 сантиметрів за секунду. Коли людей просили природно гладити партнера або немовля, вони часто самі обирали швидкість у цьому діапазоні.
Є й ширші дані. Міжнародне дослідження 7880 учасників показало стійкий позитивний зв’язок між любов’ю до партнера та частотою ніжних дотиків у різних країнах. Проте такі результати не доводять, що саме дотик створює любов: цілком можливо, що щасливіші пари просто частіше торкаються одне одного.
Тому після сварки обійми можуть бути добрим початком лише тоді, коли їх хочуть обидва. Фізичний контакт здатен допомогти знизити напругу, але причина конфлікту все одно лишається. Наступний крок — розмова, в якій обом є місце для пояснень, кордонів і вибачень.