Wireva

Міжнародний суд ООН визнав Мʼянму винною у геноциді рohінджа

Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив, що Мʼянма вчинила геноцид проти мусульманської меншини рохінджа. Це перше в історії рішення суду, що визнає державу винною в геноциді.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав, що Мʼянма вчинила геноцид проти мусульманської меншини рохінджа. Вищий суд Організації Обʼєднаних Націй дійшов висновку, що керівництво південно-східної країни мало намір знищити цю етнічну групу. Рішення ухвалили дев’ять суддів, шестеро були проти.

Головуючий суддя Юдзі Івасава зачитав висновок у Палаці миру в Гаазі. За його словами, Мʼянма вчинила геноцид щодо групи рохінджа і тим самим порушила Конвенцію про геноцид. Це перший випадок, коли Міжнародний суд ООН визнає державу винною у геноциді. Раніше суд у 2007 році визнав геноцидом різанину в Сребрениці 1995 року, однак Сербію тоді прямо винною не визнав, а лише встановив, що Белград не виконав обовʼязку запобігти злочину й покарати винних.

Розгляд стосувався не вини окремих людей, а відповідальності держави. Військові Мʼянми з 2016 року застосовували надзвичайне насильство проти рохінджа. За свідченнями очевидців, правозахисних організацій і ООН, відбувалися масові вбивства та зґвалтування, знищувалися села, а люди гинули живцем у своїх будинках. Суд встановив, що силовики вбили щонайменше 10 000 людей. Сотні тисяч людей були змушені залишити домівки. За даними ООН, понад 740 000 людей втекли до сусідньої Бангладеш. Суд також визнав, що сексуальне насильство проти дівчат і жінок було настільки масштабним, що в ньому відображався намір запобігти народженню дітей у громаді.

Gambia подала позов проти Мʼянми у 2019 році, звинувативши її в порушенні Конвенції про геноцид 1948 року. До позову приєдналися Німеччина та ще десять держав. Мʼянма відкидала звинувачення і називала свої дії законним насильством проти повстанців. Суд цих аргументів не визнав, зазначивши, що масштаб насильства, зокрема сексуального, можна пояснити лише наміром знищити групу.

Рішення обовʼязкове, проте безпосередніх наслідків воно не матиме. Суд зобовʼязав Мʼянму виплатити компенсації та створити умови для повернення вигнанців на батьківщину, однак примусити країну виконати ці вимоги він не може. Водночас міжнародний тиск на військову хунту, імовірно, зросте. Міжнародний кримінальний суд, який також розташований у Гаазі, уже веде розслідування проти старших офіцерів, зокрема командувача збройних сил Мʼянми генерала Мін Аун Хляїнга.

Рішення має значення і для іншої справи в тому ж суді. Південна Африка у 2023 році подала до Міжнародного суду ООН позов проти Ізраїлю через насильство в секторі Газа й звинуватила Ізраїль у геноциді. Ізраїль це заперечує і посилається на право на самооборону проти ХАМАС. Найбільша складність таких справ полягає в доведенні наміру знищити певну групу людей.

Тим часом становище рохінджа в Мʼянмі лише погіршується. Мусульманська меншина та її батьківщина, штат Ракхайн, зазнають тяжкого насильства. За звітом Управління ООН з прав людини, систематичні злочини приписують як армії, так і збройному угрупованню Арканська армія, яке контролює більшу частину Ракхайну. Рохінджа опинилися між двома сторонами конфлікту, багато з них не мають доступу до гуманітарної допомоги, залишаються без громадянства та без свободи пересування. За оцінкою ООН, безпечне повернення 1,2 мільйона біженців із таборів у Бангладеш наразі неможливе.