Нейтан Філадер пояснив незвичні документальні прийоми, які використав у фільмі «You Can See Everything». Картина присвячена історії Елізабет Холмс, засновниці компанії Theranos, і вже привертає увагу як критиків, так і учасників документального напряму американської кіноакадемії. Окремі обговорення стосуються саме методу роботи автора, а не лише самої теми.
Фільм став помітним і в прокаті. За даними Deadline, на початку вихідних на домашньому ринку США картина збирала понад 10 мільйонів доларів разом із фільмом «Clayface» від Warner Bros і DC. Станом на п’ятницю ввечері «You Can See Everything» мала близько 3,2 мільйона доларів лише за той день. Конкуренція між стрічками відбувалася у період Хелловіну, коли кінотеатри зазвичай розраховують на жанрові новинки. Видання описало змагання як бійку двох картин, які можуть претендувати на понад 10 мільйонів кожна. Про сам фільм і його вдалий старт у прокаті також говорили у A24, студії, що його випустила.
Режисер фільму «Obsession» Курі Баркер розповів Variety, що картина Філадера його вразила. «Я подумав, що це неймовірно і круто», — сказав він під час вечірнього заходу Time100 Next Gala у Pier59 Studios. За його словами, до перегляду він мало знав про історію Холмс. Після фільму Баркер уже звернувся до Філадера з пропозицією про спільну роботу, і в розмові з Variety він описав цей крок як імпульсивний: він «кинув пропозицію у воду». Таким чином, інтерес до стрічки виходить за межі критиків і глядачів, захоплюючи й інших кінематографістів.
Сама історія Елізабет Холмс давно викликає інтерес. Вона створила Theranos, компанію, що обіцала революцію в аналізах крові, але згодом була звинувачена у шахрайстві з інвесторами. Нині Холмс перебуває у ув’язненні. Саме ця драматична фабула, за оцінками критиків, дає документалістам багато матеріалу для роздумів про довіру, амбіції та відповідальність.
Незвичні прийоми Філадера, які обговорюються у колах документалістів, полягають у тому, що він нерідко сам стає персонажем власних стрічок і поєднує реальні події з постановочними сценами. Саме така манера роботи викликає дискусії у професійному середовищі: чи достатньо чесною є документалістика, коли автор втручається в ситуацію. Члени документальної гілки Академії, які висловилися з цього приводу, відзначили сміливість підходу, водночас наголосивши на питаннях етики.
Філадер у своїх інтерв’ю неодноразово пояснював, що його мета — показати не лише подію, а й механізми, які дозволяють людям вірити у сумнівні обіцянки. У випадку з Theranos ця тема особливо актуальна, адже історія компанії демонструє, як чарівність лідера та медійний ажіотаж можуть переважити здоровий скепсис. Саме тому фільм, за оцінками обізнаних спостерігачів, читається не лише як розповідь про одну компанію, а як ширше дослідження довіри до харизматичних підприємців.