Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська ракета для антибалістичної програми FREYJA вже готова. Про це він розповів під час зустрічі з асоціацією N5, присвяченої питанням підтримки оборони. Програма FREYJA є спільною системою протиповітряної оборони України та Данії, і саме її розвиток президент назвав одним із найважливіших напрямів співпраці з партнерами.
За словами Зеленського, партнери вже завершили перший компонент системи — данський радар. Водночас частина елементів системи залежить від міжнародних партнерів, тож темп її створення безпосередньо пов’язаний із поставками та участю союзників. Це означає, що українська сторона може контролювати лише власну частину проєкту, тоді як завершення інших компонентів визначається домовленостями з іноземними державами.
Деталей щодо характеристик ракети, зокрема її дальності, швидкості чи здатності перехоплювати балістичні цілі, Зеленський не навів. Не називалися і терміни розгортання системи. Окремо в одному із заголовків згадується і пусковий механізм, однак у доступних матеріалах немає підтверджених даних про його стан чи місце в системі. Тому публічно підтверджено лише готовність ракети і завершення данського радара, а решта залишається без уточнень.
Президент також торкнувся ширшого контексту переговорів щодо завершення війни. За інформацією медіа, представники США поставили питання, чи залишить Україна Донбас у разі вступу до НАТО. Зеленський відповів, що жодного визнання окупованих територій не буде. Він наголосив, що перед будь-яким публічним референдумом Україна вимагає конкретних гарантій безпеки з боку США та НАТО, без яких, за його словами, рішення такого рівня не може бути винесене на голосування.
Зеленський також заявив, що Україна не довірятиме російським заявам щодо кордонів. За повідомленнями медіа, Росія вимагає, щоб НАТО повернулося до позицій 1997 року, тобто до ситуації, яка існувала до розширення альянсу на схід. Водночас речник Кремля Дмитро Песков спростував інформацію про те, що Росія нібито вимагає від Фінляндії вийти з НАТО. Ця заперечна реакція важлива, оскільки вона показує, що навіть окремі вимоги, про які пишуть медіа, публічно не підтверджуються сторонами.
Таким чином, у межах однієї заяви президента поєднано два напрями: технологічний прогрес у системі протиповітряної оборони з Данією і позицію щодо умов можливого мирного врегулювання. Щодо першого напряму офіційно підтверджено готовність ракети та завершення радара, тоді як щодо другого йдеться про вимоги та заяви, які безпосередньо залежать від позицій США, НАТО та Росії.