Постанова Кабміну № 1092 зобов’язує бізнес забезпечити укриття для працівників і відвідувачів під час повітряної тривоги жовтого рівня. Чинний строк виконання вимог — 4 грудня 2026 року, і формально він ще діє. Водночас уряд планує його перенести, однак відповідні зміни до документа ще не ухвалені, тож підприємства поки працюють за початковими правилами.
За чернеткою змін, регіональні військові адміністрації збиратимуть дані про виконання вимог до 4 березня 2027 року. Компанії, які вже розпочали документально оформлювати створення укриття, отримають перехідний період до 4 квітня 2027 року. Тим, хто вже будує або реконструює укриття, строк продовжать до 4 червня. Як доказ початку робіт можуть слугувати договори, рахунки, технічні розрахунки та внутрішні накази. Чернетка також дозволяє використовувати мобільні укриття та укриття сусідніх будівель, якщо їх місткості достатньо.
Саме мобільні укриття стали одним із найболючіших питань для малого та середнього бізнесу. За даними, наведеними в матеріалах, їхня ціна зросла з 600–800 тисяч гривень до 1,2–1,4 мільйона гривень. Для підприємця, який орендує невелике приміщення, така сума часто є непідйомною, тож альтернатива у вигляді укриття сусідньої будівлі виглядає для багатьох найреалістичнішою, але лише за умови, що її місткість справді вистачає на персонал і клієнтів.
Бізнес-спільноти вимагають кількох речей одночасно: компенсацій витрат на облаштування, податкових стимулів і державного забезпечення громадських укриттів. На їхню думку, відповідальність за безпеку людей не може лягати лише на приватні компанії, особливо тепер, коли вимоги до них виходять за межі звичної господарської діяльності. Найскладніша ситуація, за їхніми словами, складається в громадах лінії фронту, де обстріли тривають постійно і де жодне укриття не можна вважати достатнім без державної підтримки.
Окремо бізнес пояснює, чому не всі сфери можуть просто призупинити роботу. Представники сфери краси попереджають, що багато процедур неможливо перервати на півдорозі без ризику для здоров’я клієнта та якості послуги. Тому, за їхніми оцінками, вимоги можуть спричинити закриття десятків тисяч салонів, особливо в тих містах, де тривоги трапляються часто і тривають довго. Для таких закладів зупинка роботи означає не лише втрату виручки, а й відтік клієнтів, які можуть знайти інших майстрів.
Ресторани та готелі стикаються з іншою проблемою — відсутністю чітких державних критеріїв, які мають відповідати безпечні простори. Незрозуміло, яке приміщення вважатиметься укриттям і хто відповідатиме, якщо гостю відмовлять у перебуванні під час тривоги, або, навпаки, якщо гість отримає травму в період, коли заклад тільки намагається виконати вимоги. Саме ця правова невизначеність, за словами підприємців, стримує їх від планування інвестицій у захист.
Кінотеатри реагують по-різному, і ця різниця добре показує, наскільки неоднорідним є бізнес перед новими вимогами. Із мережі Multiplex 12 закладів мають укриття, тож для них правило працює без суттєвих змін, тоді як інші заклади призупиняють сеанси під час тривоги. Компанія McDonald’s обрала інший шлях і зберігає власне правило зупинки роботи під час тривоги будь-якого рівня, незалежно від того, чи вимагає це держава.
Оплачуваний простій, згідно з чинними нормами, має становити щонайменше дві третини зарплати, а якщо йдеться про загрозу життю — середній заробіток. Для працівників це важливий гарант, адже зупинка роботи не має означати втрату доходу. Водночас конкретні штрафи за порушення та окремий орган інспектування ще не визначені, що додає невизначеності і роботодавцям, і працівникам, які не знають, кому звернутися у разі спору.