На загальних виборах у Боснії і Герцеговині, які відбулися 4 жовтня, за попередніми підрахунками голосів, у Республіці Сербській перемагає «Союз незалежних соціал-демократів» (SNSD) проросійського політика Мілорада Додіка. Водночас у Федерації Боснії і Герцеговини три з чотирьох партій, які, за попередніми даними, отримали найбільше голосів, займають чітку проукраїнську позицію.
Згідно з 89,45% підрахованих голосів, у виборах до парламенту Федерації Боснії і Герцеговини перемагає «Партія демократичної дії» (SDA), яка набирає 30,63%, тобто понад 212 тисяч голосів. Друге місце посідає «Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини» (SDP) з 15,27% (понад 105 тисяч виборців), а третє — коаліція навколо «Хорватської демократичної співдружності Боснії і Герцеговини» (HDZ) з 13,89% (більше 96 тисяч голосів). На четвертому місці з 8,97% (понад 62 тисячі голосів) — «Партія за Боснію і Герцеговину» (SBIG).
У Республіці Сербській, за попередніми даними, SNSD уже здобула 34 мандати. На другому місці — партія «Покрет Сигурна Српска» (PSS) з 12 мандатами, на третьому — «Сербська демократична партія» (SDS) з 11 мандатами. «Коаліція за державу», до якої входять пробоснійські партії Федерації, за прогнозом, отримує два місця в парламенті Республіки Сербської.
Передвиборча кампанія в Республіці Сербській супроводжувалася суперечливими заявами Додіка, який через позбавлення права обіймати державні посади не фігурував у бюлетені, але залишався в центрі уваги. На заключному мітингу своєї партії, де був присутній посол Росії в Боснії і Герцеговині Ігор Халабуков, Додік назвав Боснію «мертвою» та «неможливою країною». Ці заяви викликали побоювання щодо відновлення нестабільності.
Партії, які, попередньо, посіли друге і третє місця в Республіці Сербській, не позиціонують себе як відверто проросійські, однак підтримують нейтралітет Боснії в питаннях російсько-української війни. Натомість SDA, SDP і SBIG, які лідирують у Федерації, мають чітку проукраїнську та прозахідну позицію й засуджували російську агресію проти України. HDZ офіційно дотримується подібної позиції, але фактично іноді ухвалює компромісні рішення, зокрема утримуючись під час голосування за антиросійські санкції чи вступаючи в союз з політичною силою Додіка.
Боснія і Герцеговина страждає від напруженості між націоналістичними партіями, що представляють переважно мусульманських босняків (близько половини населення), православних сербів (приблизно третина) та католицьких хорватів (близько 15%). Складна система державних інститутів була створена в рамках мирної угоди 1995 року, укладеної за посередництва США. Країна розділена на два політичні утворення: Федерацію Боснії і Герцеговини з більшістю мусульманського населення та слабким центральним урядом, який контролює міжнародний посланець, і Республіку Сербську, де домінують етнічні серби.
Загалом близько 3,4 мільйона людей обирали трьох членів багатонаціональної президентської ради країни, депутатів національного парламенту, а також керівників інститутів двох політичних суб'єктів. На виборах зафіксували масове падіння явки виборців.