Maybank, найбільший банк Малайзії, не прагне стати першим банком, який впровадить агентний штучний інтелект, попри те, що сінгапурські конкуренти вже дозволяють ШІ-агентам опрацьовувати транзакційні дані та виконувати завдання для тисяч клієнтів. Про це головний технічний директор банку Джорджо Міліарина розповів журналу Fortune на полях Сінгапурського фінтех-фестивалю. Його позиція полягає в тому, що банківська справа ґрунтується на довірі, і її не варто ставити під загрозу заради короткострокового прискорення продуктивності.
За словами Міліарини, люди часто переоцінюють вплив нових технологій на початку і недооцінюють їх через кілька років, і зі штучним інтелектом, на його думку, відбувається саме так. «Банківська справа ґрунтується на довірі, і ви не хочете ставити довіру під загрозу лише для того, щоб отримати прискорення на один місяць», — сказав він. Банк уже має кілька пілотних проєктів, але поспіх у запуску він відкидає. Агенти, за його словами, мають бути «піддатними аудиту» і «передбачуваними» перш ніж їх побачать клієнти. Зокрема, якщо на одне й те саме запитання агент відповідає по-різному, така поведінка ще має бути доопрацьована, і банк планує це зробити.
Водночас Міліарина не є противником ШІ загалом. Maybank використовує штучний інтелект інтенсивно у внутрішніх процесах: як помічників і системи рекомендацій для співробітників. 20 жовтня банк оголосив, що оснащує свій Центр операційної стійкості, тобто вузол, який підтримує роботу систем банку, інструментами ШІ від компанії ServiceNow. Ці інструменти застосовуватимуться у трьох основних ринках групи: Малайзії, Сінгапурі та Індонезії. Міліарина пояснює, що оновлений центр використовуватиме ШІ для виявлення ранніх ознак зношування систем, яке він порівнює з миготінням лампочки, щоб працівники могли діяти до того, як системи вийдуть з ладу. За його словами, штучний інтелект дозволяє відрізнити звичну активність від дрібних деградацій, які справді варто враховувати.
Перш ніж прийти до Maybank, Міліарина майже три десятиліття працював у телекомунікаційних компаніях, зокрема у великих гравцях, таких як Vodafone та Telkom Malaysia. Після десятиліть роботи в телекомунікаціях і банківській сфері, двох суворо регульованих галузях, він тепер вважає, що керівники мають підходити до ШІ з мисленням венчурного інвестора. Логіка проста: інвестор вкладає гроші в різні стартапи, і деякі з них приносять прибутки, що покривають усі інші інвестиції. «Пілоти ШІ сьогодні трохи схожі на це: ви даєте тисячі квітам розцвісти, і коли одні квіти розцвітають сильніше за інші, ви коригуєте фокус», — сказав він.
Окремою темою для Міліарини є кібератаки, які, за його словами, набувають нового характеру. Протягом останніх кількох місяців хвиля зламів, яку підозрюють у використанні ШІ, вразила фінансові установи в Азії. Серед них японська SMBC Consumer Finance та південнокорейські Shinhan Bank, KB Kookmin Bank і Hana Bank. Кібератаки, за його словами, стають дедалі динамічнішими. Кожен новий фінтех-партнер або платіжний партнер розширює коло, до якого може дістатися зловмисник, тож банкам доводиться враховувати і цей ризик.
Попри виклики, Міліарина, за його словами, сильно любить свою роботу. Він вважає, що банки можуть сприяти створенню регіональних ланцюгів постачання для бізнесу та зростанню АСЕАН як економічної сили у світі. Його головний орієнтир — поступова, але відчутна технологічна зміна всередині банку. «Це не підхід «чекати й дивитися», — підсумував він. — Але й не поспіх, який ламає речі в процесі».