Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив, що найближчим часом розпочнеться перший етап випробувань антибалістичної системи Freyja. Цей проєкт Київ реалізує спільно з європейськими союзниками, і до нього продовжують долучатися нові компанії з Європи. Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що часу на розробку обмаль.
За словами Зеленського, він розраховує, що перші випробування стартують до кінця грудня 2026 року. «Часу обмаль», — підкреслив президент, коментуючи поспіх України в цьому питанні. Він також підтвердив, що нещодавно було підписано низку угод із новими європейськими партнерами, однак деталі цих домовленостей наразі не розкриваються.
Під час візиту до Канади Володимир Зеленський розповів, що Україна планує вже до кінця поточного року мати у своєму розпорядженні нову антибалістичну систему. За його словами, іноземні компанії спочатку заявляли, що для створення такої системи їм потрібно 20–30 років. «Я сказав, що ми не хочемо такої довгої війни. Абсолютно ні. Це про інший світ, це про ХХ століття. Зараз нові технології, нова Україна, і ми можемо зробити це все швидше. І ми розраховуємо на те, що наприкінці цього року у нас буде перша система», — наголосив президент.
Глава держави очікує, що під час запланованих на кінець вересня зустрічей у Нью-Йорку Україна отримає чіткіше розуміння подальшого графіка дій щодо проєкту Freyja. Водночас Київ наразі розраховує на додаткові системи протиповітряної оборони Patriot. Президент також зазначив, що Україна довіряє американській стороні, зокрема завдяки підтримці США у розвитку та впровадженні технологій.
Раніше стало відомо, що компанія Fire Point планує провести перше перехоплення балістичної ракети в межах проєкту Freyja до середини 2027 року. Однак нещодавно Зеленський попередив, що Росія намагатиметься завадити реалізації проєкту та «вкинути якусь гадость», щоб затягнути об'єднання партнерів. Попри це, українська сторона продовжує наполягати на максимальному прискоренні робіт, адже йдеться про захист критичної інфраструктури та міст від балістичних загроз.
Окремо президент розкрив потреби України у ракетах-перехоплювачах Patriot напередодні зимового періоду. За його словами, Київ сподівається на додаткові постачання цих систем, оскільки вони залишаються ключовим елементом протиповітряної оборони. Водночас проєкт Freyja має стати важливим кроком до зменшення залежності від зовнішніх постачань у довгостроковій перспективі.
Таким чином, Україна продовжує балансувати між негайними потребами в системах ППО та довгостроковими інвестиціями у власні розробки. Успішне випробування Freyja до кінця року може стати сигналом для партнерів, що навіть складні оборонні проєкти можна реалізувати у стислі терміни. Водночас загроза російського втручання та бюрократичні процедури залишаються факторами, які можуть вплинути на графік робіт.