Колишній спеціальний представник президента США з питань України та Росії, а нині співголова Центру американської безпеки при America First Policy Institute Кіт Келлог вважає російські нафтопереробні заводи законними військовими цілями. Він підтримує продовження українських ударів по цих об'єктах, наголошуючи, що це змусить Росію відчути реальну ціну війни.
Така позиція Келлога прозвучала на тлі ширших дискусій у Вашингтоні щодо стратегії тиску на Москву. Російські НПЗ відіграють ключову роль у фінансуванні військової машини Кремля, забезпечуючи значну частину експортних надходжень. Удари по них уже спричинили помітні перебої в паливній сфері Росії, зокрема дефіцит бензину в окремих регіонах. Водночас, за оцінками фахівців, критичних проблем із дизельним пальним у Росії наразі немає — навпаки, спостерігаються надлишки через припинення експорту.
Підтримка Келлога контрастує з окремими ініціативами в оточенні Дональда Трампа, які передбачають можливість укладення так званої «дизельної угоди» з Москвою. Згідно з цією ідеєю, США могли б отримати російське дизельне пальне для стабілізації цін на внутрішньому ринку перед виборами до Конгресу, а Росія в обмін вимагала б припинення українських ударів по своїх НПЗ. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що така домовленість створює серйозні ризики для України, оскільки Росія використовує паливне питання як інструмент тиску, щоб змусити Київ відмовитися від ефективної стратегії удару у відповідь.
За словами Фесенка, головною причиною зростання цін на дизель у США є не українські удари, а війна з Іраном та проблеми з постачанням нафтопродуктів із Перської затоки. Однак адміністрація Трампа шукає зовнішнього «винного», щоб пояснити економічні труднощі перед виборами. У цій ситуації Путін пропонує Трампу сепаратну угоду, яка нібито допоможе вирішити паливну проблему, але насправді має на меті послабити обороноздатність України. Зеленський, своєю чергою, готовий до енергетичного перемир'я, але лише за умови, що Росія також припинить удари по українських об'єктах енергетики. Одностороннє припинення ударів по російських НПЗ зробило б Україну ще більш вразливою.
Позиція Келлога, таким чином, є важливим сигналом підтримки права України на самозахист. Вона підкріплює аргумент, що удари по інфраструктурі, яка безпосередньо забезпечує російську воєнну машину, є виправданими з точки зору міжнародного права. Це також свідчить про те, що серед американських експертів і політиків немає єдиної думки щодо доцільності тиску на Київ заради швидких домовленостей із Москвою. Для України ж принципово важливо зберегти здатність завдавати ударів у відповідь, адже це єдиний дієвий важіль впливу на агресора.