Wireva

Єврокомісія пропонує 175 мільярдів євро на дослідження та інновації, Румунія може отримати значні кошти

Єврокомісія пропонує майже вдвічі більший бюджет для програми Horizon Europe на наступний період. Румунія, яка входить до країн з найменшими інвестиціями в науку, може скористатися цими коштами для модернізації лабораторій і підготовки дослідників.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Європейська комісія запропонувала виділити 175 мільярдів євро на наступну рамкову програму досліджень та інновацій Horizon Europe. Це майже вдвічі більше за нинішній бюджет програми, який становить 95,5 мільярда євро і завершується у 2027 році. Програма фінансує розробку нових технологій, і саме тому нова сума привертає увагу не лише науковців, а й бізнесу та державних інституцій.

Остаточного рішення поки немає. Держави-члени ЄС і Європейський парламент ведуть переговори щодо розміру бюджету. Парламент просить 200 мільярдів євро, а найновіший варіант Ради ЄС передбачає близько 158,2 мільярда євро. Європарламент також хоче зарезервувати 3,3% коштів для країн з слабшим науковим потенціалом. Це положення має особливе значення для держав, де інвестиції в дослідження традиційно низькі, адже воно прямо спрямоване на те, щоб зменшити розрив між учасниками програми.

Румунія належить до країн з найнижчими інвестиціями в науку та з найслабшими результатами в цій сфері. Саме для таких держав передбачена можливість отримати відчутну підтримку. З цих коштів можна було б фінансувати модернізацію лабораторій, закупівлю обладнання, реалізацію науково-дослідних проєктів і навчання дослідників. Для румунських наукових і освітніх установ це може стати шансом наблизитися до рівня розвинених країн ЄС, які вже давно мають сталу систему фінансування досліджень.

Доступ до коштів не є автоматичним. Румунські інститути мають самостійно подавати заявки і конкурувати з науковими організаціями з усього Союзу, тобто отримати гроші можна лише через конкурсний відбір. Національний орган з досліджень закликає заздалегідь готуватися до цього, починаючи вже з 2026 року. Для успішної участі важливі якісні проєкти, партнерські зв'язки з іноземними дослідницькими центрами та здатність відповідати жорстким вимогам, які ставлять брюссельські програми.

Пріоритетні напрями програми охоплюють медицину, штучний інтелект, сільське господарство, енергетику, захист довкілля, космос і безпеку. Серед амбітних цілей названо квантові комп'ютери, регенеративні терапії та термоядерну енергетику. Ці напрями відображають те, якими технологіями Європа хоче конкурувати з іншими економічними центрами в найближчі роки. Саме від остаточного розподілу бюджету залежатиме, наскільки широко вони зможуть розвиватися і які країни зможуть отримати від цього найбільшу користь.

Переговори мають чіткий графік. Голосування в комітеті Європарламенту з промисловості заплановане на 10 листопада 2026 року, а пленарне голосування, за планом, відбудеться в тижні, що починається 23 листопада. Якщо домовленості будуть досягнуті вчасно, правила програми можуть бути ухвалені у 2027 році, а сама програма почне роботу в січні 2028 року. Затримка в переговорах означала б, що перехід від нинішньої програми до наступної буде менш плавним, а отже і для дослідників, і для установ, які планують участь, залишиться менше часу на підготовку.