Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг висловився за створення більш прямих каналів комунікації з Росією. За його словами, мета такої взаємодії — зменшити ризик неправильних розрахунків, особливо на рівні військових відомств. Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times, на яке посилалися українські медіа.
Нині ключовим зв’язком Лондона з Москвою, за словами міністра, залишається посольство Великої Британії в Москві, яке він назвав важливим каналом. Водночас відносини між Росією та більшістю європейських держав заморожені з лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме тому питання прямих контактів на військовому рівні стає предметом дискусій у європейських столицях.
Позиції європейських урядів щодо діалогу з Кремлем різняться. Прем’єр-міністр Естонії виступає за посилення санкційного тиску, а не за переговори з Кремлем. Президент Фінляндії та прем’єр-міністр Норвегії 27 жовтня телефонували Володимиру Путіну з власної ініціативи, тож окремі держави Північної Європи вже самостійно шукають контакт із Москвою. Міністр закордонних справ Польщі, у свою чергу, застерігає від перемовин, які ігнорують інтереси безпеки країн Східної Європи, і наголошує, що будь-який діалог не повинен відбуватися за їхньою спиною.
Паралельно в Абу-Дабі 10 листопада відбулися дводенні переговори між російськими та українськими посадовцями. Їх проводили за посередництва США в тристоронньому форматі США — Україна — Росія. Українську делегацію очолив Рустем Умєров. Порядок денний стосувався питань припинення вогню та руху до мирного врегулювання, і сторони обговорювали саме ці напрямки.
Перед переговорами відбулася координаційна зустріч за участі представників Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії. Метою консультацій було узгодити позиції союзників напередодні зустрічі. Також до підготовчих перемовин долучилися американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які взяли участь у передзустрічних обговореннях.
Заклик Стрітінга до прямої комунікації з Москвою є частиною ширшої дискусії в Європі про те, як зменшити ризик випадкової військової ескалації, не відмовляючись при цьому від санкційного курсу. Різні уряди оцінюють баланс між стримуванням і діалогом по-різному, і саме ця розбіжність визначає нинішні підходи до відносин з Кремлем.