Відставка Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента не призвела до зміни самої моделі влади, у якій центральною фігурою залишається Володимир Зеленський. На Банковій кадрові рішення радше перерозподілили доступ до президента, аніж змінили правила гри. Про це свідчить аналіз ситуації в Офісі президента напередодні складної зими, коли політична турбулентність супроводжується кадровими змінами в уряді та резонансними справами НАБУ і САП.
Сам Єрмак після відставки не з'являється в будівлі на Банковій, однак, за словами співрозмовників у команді президента, він «залишився у смартфоні Зеленського». Після підозри у справі про будівництво котеджного містечка «Династія» колишній керівник Офісу спілкується з главою держави телефоном. Його також пов'язують з організацією відставки міністра оборони Михайла Федорова, а в розпал конфлікту Федорова з колишнім головкомом Олександром Сирським Єрмак їздив на пункт управління в одну з прифронтових областей.
Водночас відсутність Єрмака в кабінеті президента та відірваність від щоденного потоку подій суттєво обмежують його вплив. Один із високопосадовців на Банковій оцінює, що колишній керівник Офісу втратив близько 90% попередньої сили: він може спілкуватися з президентом, але вже не ставить задач іншим і не втручається в оперативні рішення так, як раніше.
Найчастіше в кабінеті президента після звільнення Єрмака перебуває радник Дмитро Литвин. Він курує медійний напрям глави держави, разом із президентом пише тексти ключових виступів і радить, як реагувати на критику світових лідерів. Через це Литвин регулярно сперечається з першим заступником керівника ОП Сергієм Кислицею. За словами співрозмовників, радник перебрав на себе й функцію Єрмака щодо пошуку ворогів навколо Офісу: він інтерпретує події та висловлювання політиків на власний розсуд, і Зеленський до нього дослухається.
«Доступ до тіла дає йому можливість озвучувати власну оптику на всі виклики, що стоять перед владою — це стосується і зовнішньої політики, і війни, і кадрів, і навіть економіки», — характеризує Литвина один із представників влади. Йдеться про те, що медійна роль радника давно вийшла за межі комунікацій і поширилася на ширше коло рішень.
Іншим центром зростання впливу стала фракція «Слуга народу» та її голова Давид Арахамія. Ще рік тому він був за крок до вручення підозри в державній зраді, а сьогодні став чи не найбільшою опорою для Зеленського. За словами члена команди президента, Арахамія потрапляє до кабінету глави держави без особливих перешкод і залишається чи не єдиним, хто працює в команді від самого початку.
Головний актив Арахамії — контроль над парламентом. Він збирає голоси як усередині монобільшості, так і серед інших фракцій та груп, що дозволяє йому брати участь у кадровій політиці держави. Улітку голова фракції брав безпосередню участь у змінах до Кабміну й активно виступав за звільнення Федорова. У новому уряді щонайменше три міністри близькі до нього: міністр у справах ветеранів Віталій Кім, міністр юстиції Денис Маслов і міністр у справах громад Віталій Безгін. Двоє останніх до призначення працювали депутатами «Слуги народу» під його керівництвом, а Кім є його давнім товаришем. Партнерські відносини склалися в Арахамії й з міністром енергетики Денисом Шмигалем.
Окрім парламентських справ, голова фракції займається переговорними треками. Він офіційно входить до складу української переговорної групи в розмовах зі США, а також зберігає приязні контакти з російським олігархом Романом Абрамовичем, який має прямий зв'язок із Володимиром Путіним. Їхнє знайомство відбулося на початку повномасштабної війни, коли Абрамович назвався «нейтральною стороною» на переговорах у Стамбулі, а в червні цього року він приїздив до Києва.
Попри всі ці зміни, незмінним залишається одне: центральною фігурою в усіх владних конструкціях є Володимир Зеленський, а доступ до нього — одним із головних факторів впливовості тієї чи іншої персони. Серія скандалів, зокрема втрата посади заступницею голови ОП Іриною Мудрою та втеча генпрокурора Руслана Кравченка після спецоперацій НАБУ і САП «Карфаген» і «Форест Гамп», лише прискорила чергову перебудову архітектури влади. Новий керівник Офісу Кирило Буданов не став перетворюватися на «другого Єрмака» і не перетасував команду, яка працювала на Банковій, тож боротьба за близькість до президента триває.