Польща готує на 15 серпня великий військовий парад у Варшаві, але представників України до участі не запросили, повідомило Суспільне. Подія має ширший європейський вимір: у польській столиці очікуються військові союзних держав, а сама церемонія стане демонстрацією того, як Варшава бачить свою роль у системі безпеки Європи.
За даними RMF24, парад почнеться опівдні на Віслостраді. У ньому візьмуть участь кілька тисяч військовослужбовців Збройних сил Польщі та союзних армій. На землі покажуть Borsuk, Rosomak, Abrams, K2, Krab і системи Gladius. Авіаційна частина включатиме F-35 Husarz, F-16 та нові вертольоти, а в Балтійському морі одночасно має пройти парад кораблів.
За повідомленням Суспільного, серед іноземних військових очікуються представники США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції та Румунії. Україна до цього переліку не потрапила. Польська сторона поки публічно не пояснила, за яким принципом формувався склад іноземних учасників.
Для українців, які живуть у Німеччині, ця історія не є далекою польською церемонією. Німеччина, Польща та Україна розташовані в одному безпековому просторі, пов’язаному рішеннями НАТО, постачанням зброї, військовою логістикою та дискусіями про майбутню архітектуру оборони Європи. Те, як країни показують союзників на публічних військових подіях, стає частиною політичної комунікації.
Водночас парад не варто прирівнювати до саміту або засідання НАТО. Запрошення військових підрозділів можуть залежати від конкретних формувань, які перебувають у Польщі, протокольних домовленостей і готовності армій направити представницькі групи. Відсутність українців у строю сама по собі не доводить зміни стратегічного курсу Варшави.
Польща відзначає День Війська Польського щороку 15 серпня. Свято пов’язане з перемогою у Варшавській битві 1920 року, яка зупинила наступ більшовицьких сил на польську столицю. У 2026 році минає 106 років від битви. Сучасна версія святкування дедалі більше поєднує історичну пам’ять із демонстрацією нової техніки та союзної присутності.
Саме тому українська відсутність привертає увагу. Польща активно модернізує армію, закуповує американські та південнокорейські системи і наголошує на взаємодії з союзниками. Україна ж має найбільший у Європі сучасний досвід ведення великої війни. На символічному рівні ці дві реальності природно перетинаються, навіть якщо формального запрошення на конкретний парад немає.
Подальший сенс епізоду залежатиме від офіційних пояснень. Для української громади в Німеччині варто стежити насамперед за реакцією Києва, Варшави та оборонних відомств — саме вони покажуть, чи це технічна деталь церемонії, чи новий штрих у непростих польсько-українських відносинах.