Традиційний поділ професій на «гуманітарні» та «технічні» дедалі менше відповідає реаліям сучасного ринку праці. Про це повідомила пресслужба Державної служби зайнятості (ДСЗ), зазначивши, що більшість сучасних фахів потребують поєднання знань і навичок із різних сфер — від комунікації та роботи з людьми до цифрових інструментів і аналітики.
За даними ДСЗ, в Україні умовний розподіл на «гуманітарну» та «технічну» галузі користується особливою популярністю. Він може стосуватися і шкільних предметів, і університетських курсів, і робочих місць. У суспільному просторі надто часто з'являється поняття «математичний склад розуму», яке нібито означає, що людина все життя «повинна брати інтеграли та працювати з адронним колайдером». Схожа ситуація склалася і з поняттям «гуманітарій», яке приписується людям, що не знають алгебри й геометрії, але розуміються на творчості та літературі.
У ДСЗ наголосили, що в таких узагальненнях закрадається перша логічна помилка. Заведено вважати, що «гуманітарій» — це людина, яка вивчає суспільство, культуру, мови, історію чи мистецтво, а «технар» — це людина з переважно логічним та аналітичним складом розуму, яка добре знається на точних чи природничих науках. Відповідно до першої групи відносять учителів, журналістів, психологів чи перекладачів, а до другої — інженерів, електриків та архітекторів. Проте, як зауважили фахівці, не все так лінійно.
Сучасні професії дедалі частіше поєднують компетентності, які традиційно вважали гуманітарними й технічними. Як приклад наводиться професія дизайнера, який працює з творчими концепціями, але водночас використовує цифрові інструменти на кшталт CorelDRAW чи Photoshop. А керівник організації, що займається космічними дослідженнями, має розумітися не лише на людях і управлінні, а й на складних технологічних процесах. Тож визначити їх як винятково «гуманітарія» чи «технаря» вже не так просто.
У пресслужбі ДСЗ зауважили, що існують професії, які складно однозначно віднести до гуманітарних чи технічних. Наприклад, менеджер, економіст або бухгалтер працюють із цифрами та аналітикою, водночас постійно взаємодіють із людьми, приймають рішення та вирішують управлінські завдання. Тим часом оператор, аніматор чи геймдизайнер можуть здаватися гуманітарними професіями через свою творчу складову, але в роботі використовують спеціалізоване програмне забезпечення та потребують технічних і цифрових навичок.
Ще більше таких прикладів серед професій «на перетині різних сфер». Аналітик поєднує роботу з даними та вміння їх пояснювати. Картограф поєднує географічні знання з цифровими технологіями. Реставратор поєднує розуміння історії та мистецтва з точними технологічними методами роботи. Як констатували в ДСЗ, межа між «гуманітарним» і «технічним» стає дедалі більш умовною.
«Сьогодні поділ професій на «гуманітарні» та «технічні» дедалі менше відповідає реаліям ринку праці», — повідомили в ДСЗ. Зазначається, що в багатьох сучасних професіях важливі не лише знання з конкретної галузі, але й уміння поєднувати різні компетентності. «Більшість професій потребують поєднання різних знань і навичок — від роботи з людьми та комунікації до цифрових інструментів й аналітики», — наголосили фахівці. Саме тому обирати професію лише за принципом «математика чи гуманітарні науки» вже недостатньо.
Насамкінець у ДСЗ нагадали, що допомагають громадянам не просто визначитися з напрямом діяльності, який найбільше відповідає їхнім здібностям. Служба зайнятості дозволяє також здобувати чи оновлювати свої навички в центрах професійно-технічної освіти, за допомогою ваучерів на навчання та шляхом участі в різноманітних освітніх програмах. Це має допомогти українцям орієнтуватися в умовах, коли ринок праці вимагає гнучкості та поєднання різних компетентностей.