Wireva

ArcelorMittal Кривий Ріг зупиняє роботу через ракетні удари

Найбільший гірничо-металургійний комбінат України переводять у режим холодного простою після серії російських ракетних атак. Компанія не може безпечно відновити виробництво, тож зберігає обладнання та частину персоналу до завершення війни.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Найбільший в Україні гірничо-металургійний комбінат ArcelorMittal Кривий Ріг зупиняє виробництво через російські обстріли. Підприємство переводять у режим холодного простою, тобто первинне виробництво сталі припиняється, а агрегати, що працювали на мінімальному рівні, вимикають безпечним способом. Процес займе кілька тижнів, повідомили в компанії.

Рішення ухвалили після кількох потужних ракетних атак у серпні та вересні. За даними компанії, у серпні-жовтні Росія завдала по комбінату 19 ракетних ударів, внаслідок яких загинули шість людей, ще 28 зазнали поранень, а виробничі потужності було серйозно пошкоджено. Раніше, у грудні 2022 року, під удар потрапив сортопрокатний цех, тоді одна людина загинула і троє були поранені. У квітні цього року внаслідок дронової атаки загинув ще один працівник, троє були госпіталізовані.

25 вересня компанія заявила, що не може безпечно та стабільно відновити роботу, і повідомила про це уряд. 10 жовтня підприємство уточнило, що відновлення роботи наразило б працівників на неприйнятний ризик. Генеральний директор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо пояснив: «Ми дійшли висновку, що не можемо стабільно експлуатувати підприємство та захистити працівників від ризику подальших атак». Водночас у компанії наголошують, що не планують залишати український ринок і зупиняють роботу лише на час війни.

Компанія визначить, скільки працівників потрібно залишити для підтримки цілісності та життєздатності комбінату. Решту персоналу переведуть у тимчасовий простій. Коли умови дозволять, у компанії пообіцяли спільно з урядом України повторно оцінити можливість безпечного відновлення роботи.

Значення комбінату для країни важко переоцінити. Придбання колишньої «Криворіжсталі» у 2005 році стало найбільшою приватною іноземною інвестицією в Україну за роки незалежності. Угода коштувала 4,8 млрд доларів, що становило 6% ВВП України того року. Після купівлі група інвестувала в підприємство понад 6 млрд доларів, зокрема в нові машини безперервного лиття заготовок, модернізацію прокатного стану №250-4 з використанням обладнання італійської компанії Danieli та будівництво нових коксових батарей. Аналітик GMK Center Андрій Глущенко повідомив, що минулого року комбінат виплавив 1,7 млн тонн сталі, що становило майже 23% загального обсягу виробництва в країні. У першому півріччі цього року підприємство виробило 633 тисячі тонн залізорудного концентрату та 381,2 тисячі тонн сталі.

Підприємство має повний цикл гірничого та металургійного виробництва: видобуває залізну руду в шахтах і кар'єрах, має власне коксохімічне та сталеплавильне виробництво. Тут випускають арматуру для будівельного ринку та катанку, яка є сировиною для 80-90% метизів в Україні. Компанія також є одним із найбільших експортерів: у 2025 році продукції на 1,2 млрд доларів було продано за кордон, тоді як до повномасштабного вторгнення у 2021 році експорт становив 3,2 млрд доларів. Основні поставки йшли до країн ЄС та Об'єднаних Арабських Еміратів.

Народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначив, що саме це підприємство формувало близько 1% ВВП країни. Його колега з парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна наголосила, що комбінат має повний цикл виробництва: від видобутку руди до готового прокату.

Окремо йдеться про людей. Комбінат забезпечує десятки тисяч робочих місць з урахуванням підрядників, і Кривий Ріг є містоутворюючим для нього. Компанія має продовжувати виплачувати зарплати та сплачувати значні податки, не маючи доходів, тому потребує компенсації частини витрат на фонд оплати праці. Як зазначено в матеріалах, зниження доходів може призвести до втрати працівниками відстрочки від мобілізації, тож критерій економічного бронювання для постраждалих від агресії критичних підприємств, за цими даними, варто змінити. Державна підтримка, за оцінкою матеріалу, необхідна для збереження виробничого і кадрового потенціалу комбінату, відновлення якого знадобиться для відбудови країни.

Same event, other desks

Story file →