Вищий антикорупційний суд України підбив підсумки семи років роботи: за цей час ухвалено 431 вирок щодо 601 особи, з яких 398 — обвинувальні. Серед засуджених — судді, прокурори, керівники держпідприємств, члени уряду, а також колишні та чинні народні депутати. Уперше в історії реальний термін ув'язнення отримав чинний нардеп — Анатолій Гунько з фракції «Слуга народу».
Із 431 вироку 33 є виправдальними, а 211 обвинувальних ухвалено на підставі угод. Окрім кримінальних справ, суд розглядає кейси про цивільну конфіскацію: завдяки цьому інструменту держава конфіскувала необґрунтовані активи у 48 посадовців на загальну суму майже 230 млн грн. Йдеться про нерухомість, автомобілі та інше коштовне майно, походження якого чиновник не може довести.
Одним із найрезонансніших кейсів стало завершення «газової справи» ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Це одне з перших розслідувань Національного антикорупційного бюро, підозру в якому Насіров отримав ще у 2017 році. Справу слухали спочатку в Шевченківському суді Києва, який за майже два роки не просунувся в розгляді, а з кінця жовтня 2019 року — у ВАКС. Насірова підозрювали в зловживанні службовим становищем: протягом двох років він надавав незаконні розстрочення зі сплати податків фірмам, пов'язаним з екснардепом-утікачем Олександром Онищенком. Збитки держави оцінили у понад 2 млрд грн.
2 квітня 2026 року, після майже семи років судового розгляду та понад 200 томів матеріалів справи, апеляційна палата ВАКС ухвалила остаточне рішення — шість років позбавлення волі та стягнення 11 млн грн. Термін давності у справі спливав наприкінці квітня 2026 року, тож судді встигли відправити Насірова за ґрати до його завершення.
Інший знаковий вирок стосується нардепа Анатолія Гунька. У серпні 2023 року НАБУ та САП затримали його разом зі спільниками на отриманні 85 тис. доларів хабаря. Гунько пообіцяв підприємцю віддати в користування 1700 гектарів державної землі, за що вимагав 221 тис. доларів. Гроші, за версією слідства, мали піти на «владнання всіх питань» із поліцією, місцевою владою та Національною академією аграрних наук, якій належала земля. Суд призначив йому чотири роки ув'язнення.
Реальні терміни отримують не лише фігуранти масштабних схем, а й посадовці та топменеджери держпідприємств. Серед засуджених — експосадовець Генпрокуратури Дмитро Сус (сім років), екснардеп Руслан Сольвар (три роки), ексдиректор Інституту НААН Орест Фурдичко (вісім років).
Водночас, як зазначають оглядачі, суд проходить випробування на міцність. За три дні до сьомої річниці роботи ВАКС під час засідання Апеляційної палати суддя Микола Глотов зачитав уривки діалогів, які можуть свідчити про приязні стосунки деяких суддів з ексзаступницею керівника Офісу президента Іриною Мудрою, якій НАБУ оголосило підозру, та можливий вплив на обрання голови суду. У розмовах із фігурантом розслідувань бюро, екснардепом і забудовником Максимом Микитасем обговорювалося, з ким із суддів варто поспілкуватись щодо конкурсу на голову ВАКС, кого можна переконати, а кого «не чіпати». Зокрема, йшлося про зустріч із суддею Олександром Семенниковим — Мудра підтвердила, що зустрічалася з ним, але заперечила факт впливу.
Попри ці епізоди, у березні цього року на конкурсі голови ВАКС переміг суддя Ігор Строгий, а його заступником став Дмитро Михайленко, якого, судячи з розмов, Микитась і Мудра не хотіли бачити на цій посаді. Жоден вплив із їхнього боку не доведений, і немає ознак того, що їм вдалося чогось досягти. Водночас самі розмови, які стають крилатими фразами, свідчать про тиск, під яким працює антикорупційна інституція.