Україна працює над створенням дата-центру за кордоном, який матиме окрему територію та дипломатичний статус, подібний до статусу посольства. Таке рішення має забезпечити додатковий юридичний і фізичний захист цифрової інфраструктури та каналів зв’язку. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки та хмарних технологій Віталій Балашов.
За логікою проєкту, частина державних даних зберігатиметься поза межами України. Це допоможе захистити їх у разі пошкодження інфраструктури в країні. Дипломатичний статус має дати додаткові гарантії захисту. Водночас, як уточнив Балашов, він не означатиме, що на території дата-центру діятиме українське законодавство.
Балашов навів приклад із світової практики. Естонія використовує дата-центр у Люксембурзі для зберігання державних даних. За його словами, Україна також веде переговори з Люксембургом та іншими країнами, які пропонують подібні рішення. Проєкт наразі перебуває в процесі реалізації, однак остаточного рішення щодо місця розташування дата-центру поки немає.
Попри плани розмістити частину ресурсів за кордоном, Україна не має повністю переносити державні дані поза межі держави. За словами Балашова, в Україні мають залишатися їхні копії, а власники систем повинні мати процедури швидкого відновлення роботи. Для резервування державних реєстрів можуть використовувати як іноземних хмарних провайдерів, авторизованих в Україні, так і українські компанії, що мають інфраструктуру за кордоном. Серед таких компаній Балашов назвав GigaCloud і De Novo, а також дата-центр «Парковий».
Водночас державні ресурси не можна розміщувати в інфраструктурі, пов’язаній із країнами, які є недружніми до України, або на тимчасово окупованих територіях. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що внаслідок російської балістичної атаки дата-центр DataGroup повністю вийшов з ладу. Саме такі ризики для фізичної інфраструктури, за логікою проєкту, і мають враховувати при виборі місця для зберігання даних.