У 2025 році Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила результати оцінювання потреб дорослого населення України. Понад 70% респондентів повідомили про симптоми тривоги, депресії або сильного стресу протягом попереднього року, однак по професійну допомогу звертався лише приблизно кожен п’ятий. Ці дані свідчать не тільки про значне поширення психологічних труднощів, а й про розрив між потребою в підтримці та фактичним зверненням по неї.
Наслідки тривалого стресу можуть проявлятися по-різному. Одні жінки відчувають постійне занепокоєння, очікують небезпеки навіть у відносно спокійних умовах, важко засинають або часто прокидаються вночі. Інші скаржаться на втому, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, зниження мотивації чи емоційне відсторонення.
Не менш важливими є почуття провини, безпорадності та самотності. Жінка може звинувачувати себе за те, що не встигає достатньо приділяти уваги дітям, не може допомогти рідним або не відчуває радості від подій, які раніше приносили задоволення. Іноді вона намагається приховувати переживання, щоб не обтяжувати близьких або не здаватися слабкою.
Проте психологічні реакції на небезпеку не є однаковими в усіх людей. На них впливають особистий досвід, тривалість перебування під загрозою, стан здоров’я, соціальна підтримка та можливість відпочивати. Не кожна жінка, яка пережила війну, матиме психічний розлад. Водночас стійкі або наростальні симптоми не варто ігнорувати. Психологічний стан тісно пов’язаний із повсякденним самопочуттям. Тривале напруження може супроводжуватися порушеннями сну, змінами апетиту, головним болем, м’язовим напруженням і посиленням відчуття втоми. У деяких жінок на тлі стресу можуть змінюватися характеристики менструального циклу, однак такі зміни мають різні можливі причини й потребують медичної оцінки, якщо вони повторюються або викликають занепокоєння. Важливо не пояснювати всі зміни здоров’я лише нервовим напруженням. Порушення менструального циклу, кровотечі, тазовий біль, тривалі проблеми зі сном чи виражене погіршення самопочуття — привід звернутися до відповідного медичного фахівця.
Делікатного ставлення потребують і питання материнства. Для одних жінок війна означає відкладене планування вагітності, для інших — переживання через розлуку з партнером, втрату вагітності або невизначеність щодо майбутнього. Ці переживання не варто знецінювати чи оцінювати з позиції сторонніх людей. Жінка має право самостійно визначати власні життєві пріоритети й отримувати необхідну медичну та психологічну підтримку.
Чому жінки не завжди звертаються по допомогу?
Попри значне емоційне навантаження, звернення до психолога чи психотерапевта нерідко відкладається. Причинами можуть бути брак часу, фінансові труднощі, недоступність послуг, побоювання осуду або переконання, що потрібно просто «взяти себе в руки». Особливо складно буває тим, хто звик підтримувати інших і вважає власні потреби другорядними. Проте звернення по допомогу не свідчить про слабкість. Це спосіб подбати про себе й не допустити, щоб психологічні труднощі тривалий час залишалися без уваги.
Почати можна з розмови із сімейним лікарем або психологом. Якщо тривога, пригнічений настрій, порушення сну чи виснаження тривають, посилюються або заважають повсякденному життю, варто звернутися до фахівця з психічного здоров’я. За наявності думок про самогубство чи безпосередньої загрози життю необхідна невідкладна допомога.
Підтримка починається з простих речей
Не існує універсального способу впоратися з наслідками війни, однак деякі кроки можуть допомогти підтримати психологічне благополуччя:
• Не залишатися наодинці з переживаннями. Розмова з людиною, якій довіряєш, може стати першим кроком до отримання підтримки.
• Відновлювати базові потреби. Регулярне харчування, сон, посильна фізична активність і короткі перерви не розв’язують усіх проблем, але допомагають підтримувати ресурси організму.
• Обмежувати надмірне інформаційне навантаження. Варто користуватися надійними джерелами новин і за можливості робити перерви від постійного перегляду повідомлень.
• Не вимагати від себе постійної стійкості. Втома, смуток і потреба у відпочинку не скасовують сили людини.
• Звертатися по професійну допомогу. Якщо власних ресурсів недостатньо, підтримка фахівця може допомогти краще зрозуміти свій стан і визначити подальші кроки.
Не менш важливою є позиція суспільства. Замість фраз «усі переживають», «треба триматися» або «іншим ще важче» людині потрібні уважне слухання, повага до її досвіду й готовність допомогти без нав’язування порад.
Війна впливає на психологічний стан жінок не лише в моменти безпосередньої небезпеки. Її наслідки можуть відчуватися в повсякденному житті, стосунках, роботі, материнстві та ставленні до власного здоров’я. Реальні дослідження демонструють значне поширення симптомів психологічного неблагополуччя серед населення України й вказують на особливу важливість доступної допомоги.