Wireva

Італійський відділ Deutsche Bank приховував збитки до 800 млн євро

Італійський відділ Deutsche Bank понад десятиліття приховував збитки на суму до 800 млн євро, використовуючи операції з деривативами та паралельний облік. За даними «Financial Times», його найвищі менеджери згодом отримали мільйони євро відходних виплат.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Італійський відділ Deutsche Bank понад десятиліття приховував збитки на суму до 800 млн євро. Як повідомила британська газета «Financial Times», для цього банк використовував операції з похідними фінансовими інструментами та паралельний облік, завдяки чому фінансові проблеми не були видимі в офіційній звітності.

За даними газети, найвищі за рангом менеджери італійського відділу згодом отримали мільйони євро у вигляді відходних виплат. Це означає, що особи, відповідальні за керівництво підрозділом, у якому накопичувалися приховані збитки, завершили співпрацю з банком із високими виплатами. Сам факт виплат ще не означає порушення закону, однак у поєднанні з приховуванням збитків він викликає питання щодо внутрішнього нагляду та відповідальності керівного складу.

Механізм, описаний «Financial Times», полягав у проведенні протягом понад 10 років операцій із похідними інструментами, фінансові наслідки яких не потрапляли до основного бухгалтерського обліку. Паралельний облік дозволяв представляти результати у спосіб, що відрізнявся від реального стану фінансів. Сума 800 млн євро робить цей випадок суттєвим навіть для великого банку з міжнародною мережею.

Справа стосується підрозділу одного з найбільших європейських банків, що підвищує її значення для фінансового ринку. Для інвесторів, клієнтів і регуляторів ключовим є питання, чи могло приховування збитків тривати так довго без виявлення механізмами внутрішнього та зовнішнього контролю. Наявні матеріали, однак, не дають підстав визначити, які юридичні чи наглядові наслідки можуть з цього випливати.

Оприлюднені відомості також ставлять питання про достовірність попередніх фінансових звітів італійського відділу. Якщо збитки систематично занижувалися в документах, призначених для обігу, оцінка стану банку в той період могла ґрунтуватися на неповній картині. Повне з'ясування справи дозволить визначити, чи мала проблема локальний характер, чи виходила за межі одного відділу.

Варто зазначити, що відомості походять з однієї публікації, а в матеріалі немає офіційної позиції банку та інформації про тривальні провадження. Відсутність цих елементів означає, що картина справи наразі спирається на журналістський репортаж, а не на документи, підтверджені наглядовими установами. Подальші повідомлення можуть додати деталі щодо періоду, якого стосувалися приховані операції, та осіб, причетних до їх проведення.