Людина, яка втратила житло внаслідок російського обстрілу, за перший місяць може витратити близько 68 тисяч гривень, якщо живе сама. Родині з дитиною на ті самі потреби може знадобитися до 120 тисяч гривень. Про це в розмові з RBC-Ukraine розповіла фінансова наставниця Олена Шепель.
Головна небезпека, за її словами, полягає в тому, що багато платежів доводиться зробити одночасно, а часу на порівняння пропозицій майже немає. Людина, яка опинилася без дому, змушена за короткий строк вирішувати питання житла, харчування, транспорту та одягу, тому помилки в розрахунках коштують дорожче, ніж за звичайних обставин.
Найбільша стаття витрат — житло. Восени 2026 року оренда однокімнатної квартири коштує приблизно 17 тисяч гривень на місяць, двокімнатної — близько 25 тисяч гривень. Заставний депозит часто дорівнює одній місячній оплаті, тож при першому заселенні доводиться внести подвійну суму. До цього можуть додатися комісії рієлторів, і загальні витрати на оренду становлять від 17 до 50 тисяч гривень.
Розрахунок для однієї людини включає близько 17 тисяч гривень на оренду, стільки ж на депозит, а також харчування, одяг, гігієну та транспорт. Мінімальний набір одягу й засобів гігієни для однієї людини оцінюється в 5–10 тисяч гривень. Харчування готовими стравами обходиться приблизно в 2–3 тисячі гривень на день, тож за місяць ця стаття сама по собі відчутна.
Для родини з дитиною картина інша. Заміна базових побутових речей може коштувати від 10 до 25 тисяч гривень, а транспорт за перший місяць — від 5 до 8 тисяч гривень. Двокімнатна квартира при такому розрахунку обходиться в 25 тисяч гривень на місяць, тож загальна сума сягає 120 тисяч гривень.
Шепель радить формувати резерв, який покриє від трьох до шести місяців обов’язкових витрат. Частину коштів варто тримати готівкою, а частину — на банківському рахунку, щоб мати доступ до грошей навіть тоді, коли банківські послуги в регіоні тимчасово недоступні. Окремо вона наголошує на цифрових копіях документів: паспорта, документів на майно та страхових полісів. Оригінали можуть згоріти або залишитися в зруйнованому будинку, а копії допоможуть швидше оформити компенсацію та допомогу.
Щодо страхування фінансова наставниця застерігає: стандартні поліси часто не покривають збитки, пов’язані з бойовими діями, тому варто уважно читати умови договору ще до того, як щось трапилося. Водночас для постраждалих працюють державні програми. Через «єВідновлення» можна отримати компенсацію за пошкоджене житло та житлові сертифікати. Програма «єОселя» передбачає пільгову іпотеку, а держава може покрити до 70 відсотків першого внеску. Постраждалим родинам також доступні гуманітарна допомога та одноразові виплати з місцевих бюджетів.
Консультації щодо цих програм можна отримати через урядовий контакт-центр за номером 1545. За даними, на які посилається матеріал, понад 270 тисяч родин уже отримали компенсацію за зруйноване житло. Водночас у прифронтових регіонах роботу комісій з оцінки ускладнюють безпекові обмеження, а виплати на ремонт наразі призупинені, що для частини постраждалих відтерміновує відновлення.