Перші 100 днів роботи Кабміну Сергія Корецького припали на період жорсткої турбулентності, спричиненої геополітичними маневрами Дональда Трампа та безперервними обстрілами Києва й інших тилових міст. Попри це, новий прем'єр регулярно озвучує непопулярні рішення, зберігаючи нормальні стосунки з президентом Володимиром Зеленським. Про це свідчать оцінки джерел у владі, які характеризують стиль Корецького як «він не боїться озвучувати складні рішення» та «не грає у політику».
На відміну від попередньої очільниці уряду Юлії Свириденко, Корецький керує Кабміном, сфокусувавшись на KPI, термінах та вирішенні прикладних проблем. Його стиль управління відзначають як жорсткий і прагматичний. За словами одного з чільних членів президентської команди, «однозначно добре, що ми до такої зими підійшли з Корецьким, а не з Юлею. Він може, наприклад, сказати президенту, що на якісь ідеї просто грошей не вистачить». Інші співрозмовники серед оточення Зеленського вказують на зменшення мікроменеджменту: раніше будь-яке питання вимагало нарад і перенесення відповідальності на президента, тепер же на Ставці проговорюються важливі речі, які прем'єр далі спокійно реалізує і доповідає про проміжні результати.
Практичні кроки Корецького помітні у вирішенні конкретних проблем, спричинених російськими атаками. Зокрема, він вимагає припинити практику перекриття столичного метро через Дніпро під час будь-якої повітряної тривоги, незалежно від рівня загрози. Також порушено питання нескінченних евакуацій з поїздів, через які чотиригодинна поїздка могла затягнутися на 18 годин. Крім того, за словами одного із співрозмовників, Корецький вперше зміг звести різноманітні міжнародні зобов'язання, які Україна взяла на себе перед західними інституціями за останні чотири роки, в одну матрицю.
Водночас уряду довелося урізати некритичні витрати через дірки в бюджеті, що викликало напругу з парламентом та мерами. Рішення зупинити некритичні держвитрати через брак грошей гостро сприйняло місцеве самоврядування. У депутатському корпусі навіть з'явилися конспірологічні теорії про те, що гроші насправді є, а ручний режим розподілу дозволяє керувати мерами — кому давати кошти, а кому блокувати. Втім, днями Корецький оголосив, що після низки рішень Ради ситуація з бюджетом покращилась, і виплати на місця почали відновлювати.
Серед депутатів думки про прем'єра різняться: хтось високо оцінює його роботу, іншим не подобається, що він критикує парламент. Один із співрозмовників у «Слузі народу» зазначив: «Багатьом не подобається, що він так депутатів критикує. З іншого боку, він з нами час проводить, і не 15 хвилин, а потім втік, а сидить, вислуховує все». Саме на депутатів покладено левову частину місії з отримання європейських грошей для закриття бюджетних дірок, і те, наскільки раптово ці дірки виявилися, породило напругу.
У Кабміні також зберігається дистанція між «старими» та «новими» міністрами. Головний іспит для уряду — майбутня зима. Попри брак ресурсів для реалізації навіть раціональних планів, як-от створення фонду страхування постраждалого бізнесу, Корецький намагається вирішувати прикладні завдання. Його стосунки з мерами характеризують як «хороший діалог, жорстко так», зазначаючи, що з ними так не розмовляли всі сім років. Водночас, на думку співрозмовника у президентській команді, на людей це не сильно впливає, оскільки безпосередньо з народом у Корецького комунікації мало.
Питання про сенс заміни прем'єра влітку залишається відкритим. Версія про те, що звільнення Михайла Федорова було головною ідеєю перезавантаження Кабміну, ходить у політичних колах, але переконливих доказів немає. Очевидно одне: Корецький виконує роль «громовідводу» для президента, беручи на себе негатив від озвучування непопулярних рішень, і зберігає нормальні стосунки з Зеленським. Саме від цих відносин, а не від думки депутатів, у поточній системі влади залежить доля будь-якого прем'єра.