Володимир Зеленський знову опинився серед найпопулярніших пошукових тем в Україні після зустрічі зі спеціальними представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Google Trends пов’язував сплеск інтересу до прізвища президента з темою переговорів Росії та України.
Що сталося? Віткофф і Кушнер спочатку провели понад три години на переговорах із Володимиром Путіним у Москві. Там конкретного прориву не оголосили. Після цього американські посланці приїхали до Києва й 6 вересня зустрілися із Зеленським.
Головна публічна теза українського президента проста: відновлення переговорного процесу краще, ніж його відсутність. Зеленський сказав, що Україні можуть не подобатися окремі формати перемовин, але можливість говорити про завершення війни все одно важлива.
Це не означає, що сторони наблизилися до швидкої угоди. Найскладнішим залишається територіальне питання. Зеленський прямо заявив, що такі речі можуть вирішуватися лише на рівні лідерів. Тобто зустріч радників і посланців може підготувати ґрунт, але не замінює політичного рішення.
Другий великий блок — гарантії безпеки. Для Києва важливо, щоб після можливого завершення війни Україна мала сильну армію та ресурси для її утримання. Це має запобігти ситуації, коли припинення бойових дій стане лише паузою перед новою атакою.
Третій блок — економіка. Зеленський сказав, що обговорювали «план добробуту» та економічні гарантії для відновлення і відбудови. Це означає, що в майбутню мирну рамку намагаються включити не лише питання фронту, а й те, як країна житиме після війни.
У київській зустрічі також брали участь радники з національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини. Це важлива деталь: європейські партнери залишаються всередині процесу, навіть якщо основну посередницьку роль зараз виконують США.
Чому тоді поруч із темою Зеленського в пошуку виросло слово «ультиматум»? Українські медіа, посилаючись на Bloomberg і джерела, близькі до Кремля, повідомили, що Путін після московської зустрічі не пом’якшив вимоги. Сам Кремль не публікував документа з назвою «ультиматум», тому правильніше говорити про жорстку переговорну позицію Росії.
На виході маємо не мирну угоду, а новий дипломатичний цикл. Москва передала свою позицію американським посланцям, Київ виклав власні умови й бачення гарантій, європейці долучилися до обговорення. Американська команда завершила візит без оголошення прориву.
Наступне, за чим варто стежити, — чи з’явиться формат переговорів на рівні лідерів. Саме там можуть перейти від обміну позиціями до рішень щодо територій, безпеки та того, хто відповідатиме за виконання майбутніх домовленостей.