Wireva

Єврокомісія частково схвалила п’яту заявку Румунії на виплату з PNRR

Єврокомісія частково схвалила п’яту заявку Румунії на виплату з плану відновлення на 2,67 млрд євро. Шість віх і цілей не визнано виконаними, Бухаресту дали два місяці на пояснення.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Європейська комісія частково схвалила п’яту заявку Румунії на виплату коштів з Плану відновлення та стійкості (PNRR) на суму 2,67 млрд євро. Попередня оцінка показала, що Румунія виконала 69 із 75 віх і цілей, або 92%. Оцінку шести пунктів було призупинено, і румунська влада має два місяці, щоб подати свої зауваження.

Попередньо визнано виконаними 34 з 37 віх і 35 з 38 цілей. Серед шести пунктів, які Брюссель оцінив негативно, є закони про землекористування, державний реєстр земель, терміни втручання у роботу електромереж, тест для малих і середніх підприємств і портфельні гарантії. Остаточна сума виплати залежатиме від результату розгляду цих зауважень. Економічний і фінансовий комітет ЄС має чотири тижні, щоб висловити свою думку щодо цього рішення.

Заходи, які охоплює план, стосуються широкосмугового доступу до інтернету, декарбонізації, цифровізації, водопостачання, поводження з відходами, лісового господарства, охорони здоров’я та освіти. Загальне фінансування плану становить 19,6 млрд євро, з яких 13,1 млрд є грантами, а 6,5 млрд кредитами. Усі віхи, що залишилися, мають бути виконані до серпня 2026 року, а фінальні заявки на виплату необхідно подати до кінця вересня 2026 року.

Румунія подала п’яту заявку у серпні 2026 року, а шоста й остання заявка зараз перебуває на оцінці Комісії. Саме від результатів цих процедур залежить, яка частина виділених коштів справді надійде до країни. Для Румунії це означає, що затримки з окремими реформами можуть обмежити остаточний обсяг фінансування, навіть за умови загального високого рівня виконання плану.

Паралельно на тлі обговорення стану економіки голова Національного банку Румунії Мугур Ізареску оцінив 20 років членства країни в ЄС. Він назвав вступ до Союзу історичним проєктом і можливістю, якою Румунія скористалася, водночас зазначивши, що країна досі не під’єднала всі регіони інфраструктурно і не приєдналася до єврозони. За його словами, вступ до ЄС був шансом, який треба було використати, а не лише формальною подією.

Ізареску сказав, що Румунії потрібні гроші, але поки що не потрібна програма Міжнародного валютного фонду. За його оцінкою, ризик пониження кредитного рейтингу може ускладнити доступ держави до фінансування на ринках. Програма МВФ знадобилася б лише у разі серйозної валютної кризи або нестачі валютних резервів. Він додав, що Румунія має домовленості з ЄС і цільові показники дефіциту бюджету, які їй належить виконати, тому фінансова дисципліна залишається головним завданням.

Співробітники Національного банку Румунії постійно контактують із фахівцями МВФ, і весняний візит представників фонду є імовірним. Такі контакти є звичайною практикою для центрального банку і не означають рішення про запит на кредит. Для читачів це важливо розуміти в контексті ширшої картини: виплати з PNRR і подальша фінансова політика держави тісно пов’язані, адже від виконання домовленостей із Брюсселем залежать умови доступу країни до грошей на ринках.

Same event, other desks

Story file →