Збір на лікування історика та автора Vox Veritatis Віталія Дрібниці завершено. Після хвилі підтримки родина повідомила, що коштів уже достатньо, а людей попросили не переказувати гроші за жодними старими посиланнями.
29 серпня з’явилося окреме відеозвернення самого Дрібниці про завершення збору.
Кількома днями раніше, 25 серпня, Анатолій Подольський — директор Ukrainian Center for Holocaust Studies і давній друг історика — публічно попросив про допомогу. Він повідомив, що Дрібниця майже десять років бореться з онкологічним захворюванням, а після чергового курсу хіміотерапії його стан суттєво погіршився.
Для подальшого лікування розглядалася можливість звернення до клініки в Німеччині. За оприлюдненою інформацією, це пов’язано з необхідністю додаткових обстежень і препаратів, недоступних в Україні.
Після звернення інформація швидко розійшлася українськими соцмережами. Люди почали переказувати кошти, і вже невдовзі організатори повідомили, що потребу закрито.
Віталій Дрібниця відомий як історик, педагог і популяризатор історії. Він багато років працював у сфері освіти, був викладачем-методистом і став співавтором шкільних підручників з історії України.
Широка аудиторія знає його як автора YouTube-каналу Vox Veritatis. Там він розбирає історичні міфи, спростовує російську пропаганду й дискутує з росіянами про українське минуле та сучасність.
На кінець серпня канал мав близько 589 тисяч підписників. Окремі відео збирали мільйони переглядів.
Популярність Дрібниці особливо зросла під час повномасштабної війни. Його формат виявився затребуваним у момент, коли Росія активно використовує історичні міфи для виправдання агресії та заперечення української державності.
Дрібниця відповідає на це мовою фактів, документів і публічних дискусій. Для багатьох українців його канал став місцем, де складні історичні питання можна почути простою та зрозумілою мовою.
Тому реакція на збір була не лише реакцією на хворобу. Це була відповідь спільноти людині, яка роками віддавала їй знання та час.
Українці давно показали, що здатні швидко самоорганізовуватися через мережі та месенджери. Після початку великої війни ця здатність стала частиною повсякденності: збори на дрони, автівки, лікування й допомогу постраждалим закриваються завдяки тисячам невеликих переказів.
У випадку Дрібниці найпомітнішим став саме момент завершення. Старі пости з реквізитами можуть ще циркулювати у стрічках, але фінансова потреба вже закрита.
Тож головне практичне повідомлення зараз просте: не надсилати кошти за старими посиланнями. Далі все залежатиме від лікування, лікарів і медичних рішень.
А сама історія вже стала нагадуванням, що велика цифрова аудиторія інколи перетворюється на справжню спільноту — особливо тоді, коли одному з її людей потрібна допомога.