Швейцарія затвердила нову стратегію безпеки, яка передбачає 46 конкретних заходів для посилення стійкості країни, захисту критичної інфраструктури та нарощування оборонних можливостей. Рішення ухвалено на тлі повномасштабної війни Росії проти України, яка, за оцінкою Берна, суттєво змінила міжнародну безпекову ситуацію.
Уряд Швейцарії констатує, що глобальне безпекове середовище стає дедалі нестабільнішим і менш передбачуваним. Серед ключових причин називають загострення суперництва між великими державами, збройні конфлікти та ослаблення міжнародного порядку. Окремо в Берні наголосили, що завершення війни Росії проти України «поки не видно».
Водночас зростає кількість кібернападів, операцій впливу та інших гібридних загроз. Саме вони, разом із дистанційними атаками та організованою злочинністю всередині країни, визначені як найбільш імовірні виклики, яким приділятиметься першочергова увага.
Нова стратегія безпеки Швейцарії на 2026 рік визначає три основні пріоритети. Перший — посилення стійкості держави, економіки та суспільства, зокрема зменшення вразливостей і критичних залежностей. Другий — покращення захисту цивільного населення, державних установ і критичної інфраструктури. Третій — нарощування оборонних спроможностей, щоб країна могла ефективно протидіяти збройному нападу.
У документі загалом сформульовано 10 цілей і 46 заходів. Уряд наголошує, що необхідні можливості та співпраця з державами-партнерами мають бути підготовлені заздалегідь. Особлива увага приділяється захисту критичної інфраструктури, яка стає дедалі вразливішою через високий рівень взаємопов’язаності різних систем.
Федеральна рада заявила, що реалізація заходів уже розпочалася. Координуватиме цю роботу Державний секретаріат з питань політики безпеки. Перший звіт про прогрес у виконанні стратегії уряд планує отримати до кінця 2028 року.
Швейцарія традиційно дотримується нейтралітету, однак останніми роками дедалі активніше переглядає підходи до безпеки. Ще раніше в Берні визнали, що країна не вистоїть перед повномасштабним нападом. Минулого року голова швейцарської армії також заявляв про неспроможність захиститися від масштабної агресії.
Паралельно нейтральна Швейцарія просуває поглиблення зв’язків з Європейським Союзом. Міністр юстиції Беат Янс пояснював необхідність відповідної угоди саме погіршенням геополітичної ситуації. Таким чином, новий безпековий документ є частиною ширшої адаптації країни до зміни балансу сил у Європі.
Ухвалення стратегії відбувається на тлі активізації дискусій про європейську безпеку та енергетичну незалежність. Зокрема, під час першого Карпатського економічного форуму президент України Володимир Зеленський заявив, що країни Карпатського регіону мають значний потенціал співпраці в енергетиці, а Карпати можуть стати постачальником електроенергії до ЄС, що сприятиме енергетичній незалежності від Росії.
За словами Зеленського, йдеться про сонячну та вітрову енергетику, накопичення енергії, нові інтерконектори та великі підземні газосховища. Також пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Форум об’єднав близько 1400 учасників із 25 країн, а інвестиційний портфель склав 95 проєктів на понад 42,5 мільярда євро.
Попри те, що ці ініціативи стосуються передусім енергетики, вони вписуються в ширший контекст зміцнення безпеки в Європі. Швейцарська стратегія також наголошує на важливості міжнародної співпраці та завчасній підготовці до можливих загроз.
Окремо слід зазначити, що США уклали угоду з Данією та Гренландією, яка надає Вашингтону постійний контроль над безпековими питаннями острова та забороняє там військову присутність інших країн. Водночас США планують розширити свій військовий контингент у Гренландії. Ці події ілюструють загальну тенденцію до переформатування безпекових домовленостей у регіоні.
Для Швейцарії нова стратегія означає поступовий, але помітний відхід від суто пасивного нейтралітету в бік активнішої підготовки до сучасних викликів. Уряд наголошує, що реалізація 46 заходів уже триває, а перші результати буде підбито до кінця 2028 року.