Українська розробка Dream Sensor призначена для виявлення вибухових речовин, зокрема пластикових мін, з повітря. Сенсор створили громадська організація «Життя без мін» разом із кафедрою фізики Одеської політехніки. Проєкт потрапив до короткого списку премії AIN Awards 2026 у номінації «найбільш проривна ідея».
Керівник проєкту — Олег Виноградов, консультантом виступає Сергій Бурковський. За їхніми словами, пристрій визначає вибухові речовини за допомогою опромінення нейтронами та гамма-випромінюванням і аналізу співвідношення хімічних елементів. Система розпізнає вибухівку незалежно від того, чи має вона металевий корпус, чи пластиковий. Саме це робить її придатною для виявлення сучасних пластикових мін, які майже не піддаються традиційним металошукачам і магнітометрам.
Вага сенсора становить близько 20 кілограмів, тому його можна встановлювати на мультикоптери. За технічними параметрами пристрій сканує ґрунт до глибини близько 0,5 метра з висоти 1,5 метра. Така конфігурація дозволяє використовувати його для розмінування з повітря, не наражаючи оператора на безпосередню небезпеку. Для ширших застосувань авторам важливо, що той самий принцип може працювати і в інших умовах, коли потрібно швидко оглянути поверхню великої ділянки.
Ключовий компонент, випромінювач, виготовляє одна американська компанія, і його вартість перевищує 200 тисяч доларів. Дозволи на експорт зі США вже отримано, тож постачання обладнання для розробки не блокується на цьому етапі. Аналогів такого обладнання в Японії обмаль, а в Європі, за оцінкою авторів, подібних рішень немає. Саме тому проєкт розглядають як потенційно унікальний на міжнародному ринку.
Для порівняння авторами названо вартість альтернатив. Цільова система коштуватиме близько 500 тисяч євро. Датський квантовий магнітометр обходиться приблизно у 350 тисяч євро, однак він реагує лише на метал і слабко виявляє пластикові міни. Саме цей недолік, за словами розробників, робить магнітометри неефективними проти сучасних боєприпасів, які виготовляють без металевих деталей.
Потреба в таких пристроях оцінюється приблизно у 100 одиниць, що відповідає бюджету близько 50 мільйонів євро. Для масштабу: Світовий банк оцінює вартість розмінування території України у 37,4 мільярда доларів. На цьому тлі окремий сенсор виглядає скромною часткою, але саме швидкість і точність пошуку з повітря, за логікою проєкту, здатні скоротити час роботи саперів на забруднених ділянках.
Розробка сенсора передбачає два етапи тривалістю по півроку, вартістю близько 300 тисяч євро кожен. На першому етапі пристрій має виявляти вибухові речовини без визначення їхнього типу, тобто фіксувати сам факт присутності небезпечного матеріалу. На другому етапі планується провести мільйони тестів, створити цифрового двійника системи та навчити штучний інтелект розпізнавати вибухівку. Цифровий двійник дозволить відпрацьовувати параметри роботи без постійних польових випробувань. Серійне виробництво невеликої партії можливе приблизно через рік після старту.
Розробники також визнають обмеження. Добрива можуть давати хибні показники, і наразі невідомо, наскільки це вплине на класифікацію цілей. Це питання залишається відкритим і має бути перевірене під час другого етапу. Водночас технологія має подвійне призначення: вона може застосовуватися для пошуку людей під завалами на глибині до 3 метрів, що розширює її практичне значення поза межами розмінування.