Wireva

Уряд визначив територію Києво-Печерської лаври для Національного пантеону

Кабінет міністрів України ухвалив постанову про розміщення Українського національного пантеону на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Документ передбачає розробку концепції, верифікацію похованих за кордоном борців за незалежність та проведення архітектурного конкурсу.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OU.

Український національний пантеон буде розташований на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в центрі Києва. Відповідну постанову ухвалив Кабінет міністрів, повідомив Український інститут національної пам'яті. Це рішення стало логічним продовженням реалізації проєкту, започаткованого законом, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року.

Згідно з постановою, Український інститут національної пам'яті має розробити концепцію та структуру Пантеону, забезпечити науково-методичний супровід його створення, визначити форми меморіалізації, а також організувати експертні та публічні обговорення. Документ передбачає залучення широкого кола фахівців і громадськості до формування цього меморіального простору національного значення.

Окремим напрямом роботи стане верифікація борців за незалежність України та інших видатних діячів, які зробили вагомий внесок у формування української національної свідомості й ідентичності та поховані за кордоном. Цю роботу УІНП проводитиме спільно з Міністерством закордонних справ. За результатами верифікації визначатимуть, чиє перепоховання до Національного пантеону є доцільним. Йдеться також про членів сімей таких осіб.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відповідатиме за розміщення Пантеону в межах заповідника з урахуванням вимог щодо охорони культурної спадщини, обмежень на використання земельних ділянок та міжнародних зобов'язань України. Крім того, міністерство має організувати відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт Пантеону. До участі в конкурсі планують залучити архітекторів, істориків, мистецтвознавців, представників органів влади, місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій та релігійних спільнот.

Фінансування створення, облаштування та функціонування Українського національного пантеону здійснюватиметься коштом державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством. Це дозволить залучати як державні кошти, так і приватні пожертви чи міжнародну допомогу.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський 28 червня 2026 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти про створення в Києві Українського національного пантеону та про встановлення нової державної нагороди — ордена Європи. Закон «Про Український національний пантеон» був ухвалений парламентом 1 липня 2026 року. За документ проголосували 287 народних депутатів. Як зазначав голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, пантеон формуватимуть у кілька етапів із залученням науковців, громадськості, органів влади та українців.

Ініціатива створення Національного пантеону викликала неоднозначну реакцію за кордоном. Зокрема, в Польщі рішення президента Зеленського внести відповідний законопроєкт назвали «діями ескалаційного характеру». У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького пов'язали цю ініціативу з рішенням надати одній із військових частин ім'я «героїв УПА». Водночас в Україні створення пантеону розглядають як важливий крок у вшануванні пам'яті борців за незалежність та видатних діячів, які формували національну ідентичність.

Вибір Києво-Печерської лаври як місця для пантеону має символічне значення. Це один із найдавніших та найважливіших духовних і культурних центрів України, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташування меморіалу на території заповідника підкреслює зв'язок національної пам'яті з історичною та релігійною традицією. Водночас це накладає додаткові зобов'язання щодо збереження культурної спадщини та дотримання міжнародних стандартів.

Same event, other desks

Story file →