Wireva

Лише 19% працівників вважають, що керівники розуміють вплив ШІ на людей

Дослідження Adecco серед 40 500 працівників у 36 країнах показує розрив між темпами впровадження штучного інтелекту та готовністю людей і керівників до змін.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Лише 19% працівників вважають, що їхні керівники співчутливо ставляться до наслідків змін, які несе штучний інтелект. Такі дані наводить останнє глобальне дослідження «Global Workforce of the Future», у якому взяли участь 40 500 працівників у 36 країнах. За словами генерального директора Adecco Дениса Мачюеля, цей результат має змусити кожного керівника зупинитися й переглянути свій підхід.

Дискусія про ШІ, за його оцінкою, переходить до більш серйозної фази. Спершу обговорювали те, що може робити ця технологія, потім — масове скорочення робочих місць. Тепер питання інше: які організації зможуть перетворити ШІ на стабільне зростання продуктивності, гнучкі операційні моделі та кращу роботу, і як лідери можуть підготувати себе та свої команди до створення цінності. Головний виграш, за його словами, не прийде лише з упровадженням нових інструментів. Він виникне через перепроєктування роботи, навичок, управління і операційних моделей. Технології можуть бути каталізатором, але саме готовність персоналу визначить, скільки цінності компанії справді створять. ШІ має впроваджуватися разом із людьми, а не замість них.

Щодо ринку праці дані, за словами автора, свідчать про складнішу картину, ніж заголовки про «апокаліпсис робочих місць», що з'являлися раніше цього року. ШІ, за його оцінкою, не спричинив колапсу людської праці, а змінює те, як робота організовується, виконується і керується. Зайнятість лишається стійкою в більшості розвинених економік, рівень зайнятості в країнах ОЕСР залишається близьким до рекордних значень. Масштабних втрат робочих місць через ШІ поки не видно, а вплив торкається радше завдань, ніж самих посад. Більшість компаній ще лише на початку шляху й експериментують з інструментами, намагаючись зрозуміти, де можна створити цінність.

Водночас найм початкового рівня у сферах знання, які зазнають впливу ШІ, зокрема в програмному забезпеченні та клієнтському сервісі, перебуває під реальним тиском. Дані про розміщення кандидатів, зібрані на 23 ринках, показують зміну попиту: за останні дев'ять місяців кількість вакансій початкового рівня у функціях, що зазнають впливу ШІ, скоротилася на 2,2% порівняно з попереднім роком, тоді як попит на висококваліфікованих фахівців білих комірців зріс на 28%. Авторське бачення полягає в тому, що стратегія роботи з людьми має враховувати обидві реальності одночасно: впевненість, що робота не зникає, і усвідомлення, що завдання, навички та кар'єрні траєкторії змінюються дедалі швидше.

Важливіший зсув, за його словами, полягає не в заміні людей, а в перепроєктуванні самої роботи. Історія, на його думку, це підтверджує: парова машина, електрика та інформаційні технології не підвищили продуктивність лише тому, що їх просто впровадили. Ефект з'явився тоді, коли бізнес перебудував робочі процеси, посади, навички та практики управління навколо них. Купити технологію відносно легко, а змінити спосіб роботи організації складно. Тому, за його логікою, потрібен перехід від управління персоналом до оркестрації гібридної робочої сили: постійного проєктування, координації та розвитку роботи так, щоб люди і ШІ-агенти вносили внесок там, де він найцінніший. Інтелектуальні системи дають швидкість, масштаб і розпізнавання закономірностей, а люди — судження, креативність, довіру, відповідальність і людський зв'язок.

За оцінкою Світового економічного форуму, до 2030 року навчання знадобиться 59 з кожних 100 працівників. Із них 29 можна підвищити кваліфікацію на поточній посаді, 19 зможуть перейти на нові можливості за належної підтримки, а 11 ризикують залишитися за бортом. Тому центральним викликом він називає доступ до навчання та побудову надійних кар'єрних траєкторій. Adecco Group, за його словами, надає послуги з навчання, підвищення кваліфікації та перенаправлення персоналу, тож компанія щодня бачить такі переходи з близької відстані.

Саме розрив у готовності, за його даними, є справжнім обмеженням. Тричі з чотирьох працівників уже використовують ШІ на роботі, проте частка тих, хто завершив формальне навчання, за рік знизилася на 10 процентних пунктів. Працівники загалом відкриті до змін, але організації не створюють для цього умов: лише 36% пояснюють співробітникам, як ШІ створює для них можливості, і лише 39% залучають працівників безпосередньо до перегляду посад. Вигоди вже розподіляються нерівномірно. Ті, хто пройшов навчання з ШІ, на 51 процентний пункт частіше почуваються комфортно поруч із технологією, а 96% тих, хто брав участь у перепроєктуванні своїх ролей, готові адаптуватися, тоді як серед виключених із цього процесу таких 29%. Лише 21% працівників вважають, що їхні занепокоєння щодо нових технологій сприймаються серйозно, і лише 39% відчувають підтримку менеджера в адаптації.

Для вищого керівництва та інвесторів, за словами автора, з цього випливає просте правило: готовність до ШІ не можна виміряти лише витратами на технології, кількістю ліцензій чи популярністю чат-ботів. Її слід оцінювати за тим, чи підвищує ШІ продуктивність, чи зміцнює гнучкість персоналу, чи будує довіру, чи посилює стійкість навичок і чи допомагає перерозподіляти таланти, коли робота змінюється. Продуктивність і людей, на його думку, не варто розглядати як окремі питання, адже саме їхнє поєднання визначає, чи принесе ШІ реальну користь.

Same event, other desks

Story file →