Король Норвегії Гаральд V помер у віці 89 років. Найстарший чинний монарх Європи пішов із життя в лікарні Rikshospitalet в Осло, де останні тижні лікарі боролися за його життя. Безпосередньою причиною смерті стали ускладнення після рідкісного захворювання крові.
Монарх, який правив Норвегією понад три десятиліття, був відомий не лише відданістю країні, а й надзвичайною боротьбою за право одружитися з коханою жінкою. Заради Соні Гаральдсен він поставив палацу ультиматум, відмовившись від престолу, якщо йому не дозволять укласти цей шлюб. Ця історія стала однією з найвідоміших у новітній історії норвезької монархії.
Стан здоров'я короля різко погіршився за десять днів до смерті. Монарх перебував в Університетській лікарні Осло, а його стан лікарі оцінювали як дуже серйозний. Біля ліжка старіючого правителя чергувала вся королівська родина, зокрема кронпринц Гокон і кронпринцеса Метте-Маріт. Норвежці з тривогою приносили квіти до палацу, стежачи за новинами про здоров'я свого монарха.
Гаральд V народився 21 лютого 1937 року і став королем Норвегії 17 січня 1991 року після смерті свого батька Улафа V. За час свого правління він став символом національної єдності, особливо після терактів 2011 року, коли його звернення до нації допомогло країні пережити трагедію. Монарх також був відомий своєю любов'ю до спорту: він представляв Норвегію у вітрильному спорті на Олімпійських іграх 1964, 1968 та 1972 років.
Останні роки життя короля супроводжувалися проблемами зі здоров'ям. Він неодноразово проходив лікування в лікарнях, зокрема через інфекції та проблеми з серцем. Попри поважний вік і хвороби, Гаральд V до останнього виконував свої обов'язки, хоча частину з них поступово перебирав на себе кронпринц Гокон.
Смерть монарха означає початок нової епохи для Норвезького королівського дому. Очікується, що престол успадкує кронпринц Гокон, який уже тривалий час готується до ролі короля. Про дату похорону та офіційні жалобні заходи буде оголошено додатково, але вже зараз зрозуміло, що Норвегія прощатиметься з монархом, який став символом стабільності та національної гордості для кількох поколінь норвежців.