Енергетичний сектор лишається одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україні, свідчить дослідження, оприлюднене виданням AIN. Йдеться насамперед про розподілену генерацію, системи накопичення енергії та автономне живлення. Попри воєнні втрати і безперервні удари по енергетичній інфраструктурі інтерес до цих напрямів не згасає, а в окремих сегментах навіть зростає.
Тло для цього висновку складне. Економіка України зазнала падіння на 28,8 відсотка у 2022 році. Після цього зростання становило 5,5 відсотка у 2023-му, 2,9 відсотка у 2024-му та 1,8 відсотка у 2025-му. У першому кварталі 2026 року ВВП знизився на 0,6 відсотка порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Енергетична криза загострилася через російські атаки на інфраструктуру, і Україна лишається нетто-імпортером електроенергії: імпорт перевищує експорт у 4,2 раза.
Саме в цьому контексті зростання ринку генерації виглядає показовим. Виручка компаній-генераторів зросла на 1088 відсотків у 2023 році та на 1132 відсотки у 2024-му. У 2025 році темп зростання сповільнився до 65 відсотків. Аналітики трактують це уповільнення як стабілізацію ринку, а не як втрату інтересу з боку бізнесу. Ринок переходить від стрімкого зростання першого етапу до більш рівномірного розвитку, у якому головну роль відіграють не разові закупівлі, а тривалі інвестиції в потужності.
Імпорт сонячних панелей із Китаю у першому кварталі 2024 року становив 14,81 мільйона доларів. У третьому та четвертому кварталах того ж року обсяг таких поставок тримався приблизно на рівні 70 мільйонів доларів на квартал, тобто майже вп'ятеро перевищивши початковий показник. За даними про постачання дизель- і газогенераторних установок, у травні 2026 року лідером за кількістю одиниць була Німеччина. Це свідчить про те, що потреба в автономних джерелах живлення задовольняється як азійськими, так і європейськими виробниками.
Держава також втручається в цей ринок. Уряд виділив громадам 2,5 мільярда гривень на генератори, щоб вони могли забезпечити базові потреби у разі відключень. Постанова Кабміну № 112 від 30 січня 2026 року дозволяє в окремих випадках купувати обладнання без відкритих торгів, що пришвидшує постачання, але ставить питання прозорості. Водночас кількість тендерів на генератори в системі Prozorro зросла з 851 у 2023 році до 1381 у 2025-му, а кількість пропозицій — із 3,1 тисячі до 4,4 тисячі. Проте конкуренція за кожен лот при цьому знижується: більше учасників подають заявки на ту саму кількість закупівель, і це означає, що ринок стає менш конкурентним у розрахунку на одну закупівлю.
Міністерство енергетики попереджає, що взимку 2026 року найімовірніший дефіцит потужностей. Відомство пропонує встановлювати граничні ціни, які дозволять імпортувати електроенергію у години дефіциту. Наразі транскордонна пропускна здатність для імпорту в Україну та Молдову становить 2450 мегават разом. У міністерстві вважають ключовим швидке підключення встановлених генеруючих потужностей і накопичувачів до мережі, адже саме від цього залежатиме, наскільки швидко відновлюватиметься стабільність постачання.
Співвласник компанії NOVA Поперешнюк закликає скасувати граничні ціни на електроенергію. Його позиція відображає ширшу дискусію про те, як регулювання вплине на залучення інвестицій у сектор, який сьогодні працює в умовах війни та нестачі потужностей. Суперечка між прихильниками контролю цін і бізнесом, який хоче передбачуваних правил, визначатиме, чи зможе ринок швидко реагувати на дефіцит.