Wireva

Енергетика лишається одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україні

Дослідження AIN показує, що попри війну і удари по інфраструктурі енергетичний сектор залишається головним об'єктом інтересу інвесторів, зокрема у сфері розподіленої генерації, накопичувачів і автономного живлення.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Енергетичний сектор лишається одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україні, свідчить дослідження, оприлюднене виданням AIN. Йдеться насамперед про розподілену генерацію, системи накопичення енергії та автономне живлення. Попри воєнні втрати і безперервні удари по енергетичній інфраструктурі інтерес до цих напрямів не згасає, а в окремих сегментах навіть зростає.

Тло для цього висновку складне. Економіка України зазнала падіння на 28,8 відсотка у 2022 році. Після цього зростання становило 5,5 відсотка у 2023-му, 2,9 відсотка у 2024-му та 1,8 відсотка у 2025-му. У першому кварталі 2026 року ВВП знизився на 0,6 відсотка порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Енергетична криза загострилася через російські атаки на інфраструктуру, і Україна лишається нетто-імпортером електроенергії: імпорт перевищує експорт у 4,2 раза.

Саме в цьому контексті зростання ринку генерації виглядає показовим. Виручка компаній-генераторів зросла на 1088 відсотків у 2023 році та на 1132 відсотки у 2024-му. У 2025 році темп зростання сповільнився до 65 відсотків. Аналітики трактують це уповільнення як стабілізацію ринку, а не як втрату інтересу з боку бізнесу. Ринок переходить від стрімкого зростання першого етапу до більш рівномірного розвитку, у якому головну роль відіграють не разові закупівлі, а тривалі інвестиції в потужності.

Імпорт сонячних панелей із Китаю у першому кварталі 2024 року становив 14,81 мільйона доларів. У третьому та четвертому кварталах того ж року обсяг таких поставок тримався приблизно на рівні 70 мільйонів доларів на квартал, тобто майже вп'ятеро перевищивши початковий показник. За даними про постачання дизель- і газогенераторних установок, у травні 2026 року лідером за кількістю одиниць була Німеччина. Це свідчить про те, що потреба в автономних джерелах живлення задовольняється як азійськими, так і європейськими виробниками.

Держава також втручається в цей ринок. Уряд виділив громадам 2,5 мільярда гривень на генератори, щоб вони могли забезпечити базові потреби у разі відключень. Постанова Кабміну № 112 від 30 січня 2026 року дозволяє в окремих випадках купувати обладнання без відкритих торгів, що пришвидшує постачання, але ставить питання прозорості. Водночас кількість тендерів на генератори в системі Prozorro зросла з 851 у 2023 році до 1381 у 2025-му, а кількість пропозицій — із 3,1 тисячі до 4,4 тисячі. Проте конкуренція за кожен лот при цьому знижується: більше учасників подають заявки на ту саму кількість закупівель, і це означає, що ринок стає менш конкурентним у розрахунку на одну закупівлю.

Міністерство енергетики попереджає, що взимку 2026 року найімовірніший дефіцит потужностей. Відомство пропонує встановлювати граничні ціни, які дозволять імпортувати електроенергію у години дефіциту. Наразі транскордонна пропускна здатність для імпорту в Україну та Молдову становить 2450 мегават разом. У міністерстві вважають ключовим швидке підключення встановлених генеруючих потужностей і накопичувачів до мережі, адже саме від цього залежатиме, наскільки швидко відновлюватиметься стабільність постачання.

Співвласник компанії NOVA Попереш­нюк закликає скасувати граничні ціни на електроенергію. Його позиція відображає ширшу дискусію про те, як регулювання вплине на залучення інвестицій у сектор, який сьогодні працює в умовах війни та нестачі потужностей. Суперечка між прихильниками контролю цін і бізнесом, який хоче передбачуваних правил, визначатиме, чи зможе ринок швидко реагувати на дефіцит.

Same event, other desks

Story file →