Посадовці Федеральної резервної системи США дедалі відвертіше говорять про можливість подальшого підвищення облікової ставки. Підставою для такої позиції стала інфляція, яка понад шість років залишається вищою за цільові 2% ФРС. За прогнозами регулятора, повернення до цього рівня очікується приблизно у 2029 році, тобто ще кілька років цінового тиску.
Найвідчутніший чинник тиску на ціни пов’язаний із ситуацією на Близькому Сході. Іран закрив Ормузьку протоку та атакував енергетичну інфраструктуру регіону. Постачання нафти поступово відновлюється за участі військового захисту США, однак запаси бензину та дизельного пального залишаються обмеженими. Саме через дефіцит нафтопродуктів вартість пального залишається високою, а це підживлює загальне зростання цін у економіці.
Жорсткішою картина стала після публікації даних про споживчі ціни за жовтень, які виявилися вищими за очікування. За словами аналітиків, інфляція вже не обмежується енергетичним сектором і поширюється на інші товари та послуги. Базові споживчі ціни, які виключають волатильні енергетичні та харчові компоненти, в жовтні зросли на 0,3%. Водночас економіка демонструє сильне зростання ВВП, яке частково пояснюють масштабними інвестиціями великих технологічних компаній у штучний інтелект. Такий попит підтримує активність, але додає тиску на ціни та ринок праці.
Один із найпомітніших голосів на користь обережного посилення політики — Гулсбі, який назвав інфляційні дані «пограничними тривожними». Його оцінка показує, що частина керівництва ФРС бачить у нинішній ситуації не разовий сплеск, а ризик для стабільності цін у середньостроковій перспективі. Президент ФРС Міннеаполіса Логан вважає, що чинна цільова ставка на рівні 3,75%–4,00% є занадто низькою, і не виключає швидших підвищень, якщо тиск збережеться. Ще дальше пішов Воллер, який допустив можливе підвищення на 50 базисних пунктів на грудневому засіданні. Водночас він зазначив, що підвищення лише на 25 пунктів може підірвати довіру до центрального банку, адже ринки та громадськість очікують від регулятора рішучості.
Нагадаємо, ФРС підвищувала ставку у вересні та утрималася від змін у жовтні. Голова регулятора Кевін Воорш заявив, що високий рівень інфляції є «вибором», а не неминучістю, тим самим підкресливши відповідальність політики центробанку за стабільність цін. Посадовці також стурбовані зростанням довгострокових інфляційних очікувань, оскільки саме вони визначають поведінку бізнесу та споживачів: якщо люди очікують подорожчання надовго, воно стає самопідтримуваним.
Критики позиції ФРС звертають увагу на ризик втрати довіри. Економістка Даян Сванк вважає, що регулятор поступово втрачає репутацію інструмента боротьби з інфляцією, і саме тому кожне рішення тепер сприймається особливо уважно. Невизначеність залишається значною: невідомо, чи триватиме конфлікт з Іраном і чи збережеться перебої з постачанням нафти, а також яким саме буде розмір рішення на грудневому засіданні. Президент Трамп відхилив мирну угоду, назвавши її «статус-кво», що додатково ускладнює прогнози щодо енергетичних ринків і цін.