Заява Руслана Кравченка про відставку переводить кризу в Офісі Генерального прокурора в нову фазу: від персональних заперечень та внутрішніх перевірок — до зміни керівництва однієї з ключових правоохоронних інституцій держави. Увечері 7 вересня він повідомив, що подав заяву, назвавши своє рішення політичним.
Кравченко пояснив, що не хоче перетворення посади Генерального прокурора на інструмент політичного протистояння. Він не відмовився від попередніх заперечень щодо звинувачень і окремо попросив не знецінювати роботу прокурорів, які підтримують обвинувачення, працюють із потерпілими та документують російські злочини.
Для інституційної стабільності важливий контраст між ранковою і вечірньою позиціями. Ще вдень 7 вересня Кравченко заявляв журналістам, що не планує самостійно залишати посаду. Він говорив, що не тримається за крісло, але готовий прийняти рішення Президента чи Верховної Ради. За кілька годин генпрокурор сам запустив процедуру дострокового звільнення.
Криза виникла після операції НАБУ і САП «Карфаген». Антикорупційні органи заявили, що керівник одного зі структурних підрозділів ОГП, за даними слідства, створив злочинну організацію, яка отримувала неправомірну вигоду за невтручання в роботу шахрайських кол-центрів. Отримані кошти, як стверджує слідство, легалізовували через майно, переоформлення активів і рахунки близьких осіб.
У повідомленні НАБУ йшлося про п'ятьох викритих учасників. Суми, що фігурують у версії слідства, вимірюються десятками мільйонів гривень. При цьому Кравченко заявляв, що сам не має процесуального статусу у справі, не прикривав кол-центри і не давав наказів сприяти їхній незаконній діяльності.
Після розголосу керівник ОГП оголосив про внутрішні перевірки та кадрові кроки. Це мало показати, що інституція може реагувати на підозри всередині себе без зупинки основної роботи. Але добровільна заява про відставку означає, що питання відповідальності керівництва тепер вирішуватиметься і на політичному рівні.
Процедура не є миттєвою. За Конституцією і законом Генерального прокурора звільняє Президент за згодою Верховної Ради. До ухвалення рішення Кравченко залишається на посаді. Це створює перехідний період, у якому одночасно мають продовжуватися антикорупційне розслідування, внутрішня перевірка в прокуратурі та формування політичного рішення щодо нового керівництва.
Кравченко набув повноважень 21 червня 2025 року. Тому його можливе звільнення стане достроковим завершенням каденції менш ніж через півтора року. Наступним тестом для системи стане не лише кандидатура наступника, а й здатність прокуратури зберегти роботу у воєнних і міжнародних провадженнях під час зміни керівника.