Wireva

Енергетична стратегія стає конкурентною перевагою для бізнесу з великим споживанням енергії

Для автопарків, виробників і інших енергоємних компаній енергія перестає бути статтею витрат і стає змінною, від якої залежить здатність рости. Гнучкість постачання починає коштувати грошей, але відсутність її коштує дорожче.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Для автопарків, виробників і інших енергоємних компаній енергія останні двадцять років була радше рядком у бюджеті. Сьогодні це конкурентна змінна: від того, чи може бізнес отримати потрібну енергію і чи може її собі дозволити, дедалі більше залежить можливість рости. Про це пише Fast Company у матеріалі, в якому йдеться про стратегію, якої бракує більшості компаній.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, світове споживання енергії продовжує зростати, а попит на електроенергію зростає більш ніж удвічі швидше, ніж загальний попит на енергію. Проблема в тому, що на постачання і вартість впливають війни та геополітичні конфлікти, а також тарифи, які змінюють ціну обладнання. Політика теж змінюється разом із виборчими циклами. Лише цього року нафта коливалася від 118 доларів за барель до менш ніж 72 і знову піднялася вище 100, а Вашингтон переписав національні правила щодо економії палива. Жоден із шоків сам по собі не є вирішальним, але разом вони накопичуються.

Саме тому, за спостереженнями автора, майже кожен оператор автопарку чи мережі заправок, з яким він розмовляє, мучиться питанням, чи переходити на електрику, дизель або природний газ. Енергетичні ринки рухаються надто швидко і нерівномірно, щоб хтось міг впевнено зробити вибір. Тих, хто випереджає конкурентів, об'єднує одне: вони перестали обирати один варіант і натомість вибудовують здатність працювати на кількох джерелах енергії, вирішуючи в реальному часі, яке з них використати, де і коли.

Показовий приклад FedEx. Компанія зараз експлуатує близько 9 500 електромобілів і тестує відновлюване дизельне паливо для далекобійних вантажівок, де, як сама вона формулює, «повна електрифікація поки що неможлива в масштабах». Компанія не одна: приблизно 19% автопарків у Північній Америці вже працюють на електромобілях, а 30% використовують гібриди або автомобілі на альтернативному паливі.

Гнучкість, однак, не безкоштовна. Друге джерело енергії означає додаткову інфраструктуру, складніші закупівлі і часто певну втрату ефективності. Жоден бізнес не може застрахуватися від усього, тому ключове завдання полягає в тому, щоб визначити, де гнучкість варта витрат. Найстійкіші оператори, за словами автора, ставлять про кожен майданчик, маршрут і актив два питання: скільки виручки зупиниться, якщо це джерело енергії вийде з ладу завтра, і наскільки воно залежить від одного палива, одного постачальника чи одного мережевого підключення.

Якщо обидві відповіді високі, резервування є страховкою, яку варто купити зараз. Депо доставки, яке заряджає весь парк від однієї мережі, не може виконувати маршрути, коли ця мережа відключена. Якщо вплив високий, а залежність помірна, може вистачити гнучких контрактів на постачання замість довгострокових угод з одним джерелом. Якщо ж вплив низький, варто оптимізувати витрати і рухатися далі.

Найпростіша частина, за текстом, — це обладнання. Встановити зарядні станції на заправці або додати вантажівки на альтернативному паливі до парку сьогодні легко. Складно тримати все це в одній системі. Змішана енергетична модель породжує рішення, яких бізнес з одним типом палива ніколи не знав: який автомобіль їде яким маршрутом з огляду на рівень заряду і поточні ціни на енергію, коли депо має заряджати обладнання, щоб уникнути вартості піку попиту, як порівняти вартість милі для дизеля, природного газу й електрики, якщо дані лежать у різних системах. Перевагу, за логікою матеріалу, отримають ті, хто бачить повну енергетичну картину в одному місці і може діяти на її основі. На нестабільному ринку здатність перемикатися цінна лише стільки, скільки здатність вчасно розуміти, коли це робити.

Автор радить керівникам, які відповідають за автопарки, мережі заправок і інші енергоємні бізнеси, почати з трьох кроків. По-перше, визначити, які майданчики, маршрути й активи перестануть приносити дохід протягом доби після втрати основного джерела енергії. По-друге, закласти вартість гнучкості в інвестиційні розрахунки: порівняння лише за ціною за галон або за кіловатт-годину пропускає цінність можливості перемкнутися, тому вартість простоїв має бути окремим рядком у кожному енергетичному проєкті. По-третє, спершу налаштувати облік, а потім диверсифікувати: координувати те, чого не видно, неможливо, тож паливо, зарядку, платежі й дані парку варто звести в одне представлення ще до додавання наступного джерела.

Для українського ринку ця логіка особливо близька. Енергетична нестабільність, залежність від мереж і коливання цін уже давно є буденністю для українських логістичних і виробничих компаній, а отже, питання резервування і облікових систем тут стоїть гостріше, ніж у багатьох країнах. Автор матеріалу, президент і CEO компанії Vontier Марк Моррелі, підсумовує, що енергія не стане передбачуванішою, а лідери, які будують адаптивність, виграють за будь-якого сценарію.

Same event, other desks

Story file →