Російські удари по українській видавничій інфраструктурі знищили понад 13 мільйонів книжок лише за два місяці цього літа — це приблизно третина річного накладу країни. За даними Міністерства культури, завдані збитки становлять щонайменше 39,3 мільйона доларів, або 1,75 мільярда гривень. Йдеться про найглибшу кризу в історії українського книговидання, спричинену не ринковими чинниками, а прямими воєнними атаками.
Одним із найбільших постраждалих став харківський видавничий дім «Ранок». Першого серпня два ударні безпілотники Shahed зруйнували його головний логістичний хаб. За словами очільника видавництва Віктора Круглова, за секунди до удару він думав про підручники — десятки тисяч примірників, які треба якнайшвидше доправити до українських шкіл. Після влучання залізо палало, армований бетон плавився, а дах обвалився. Пожежа не вщухала майже тиждень, перетворивши мільйони книжок на попіл.
Загалом на складі «Ранку» знищено 8 мільйонів книжок, серед них 620 тисяч підручників. Це видавництво забезпечує навчальною літературою майже всі школи України. Круглов наголошує, що компанія має резервні склади й зберігає всі файли у хмарі, що дозволяє перевидавати книжки та зберегти команду. Водночас він визнає: «Ніхто не міг уявити, що майже річний обіг „Ранку“ буде знищено за один раз».
Руйнувань зазнали щонайменше 40 інших видавництв і низка книгарень. У липні російська ракета пробила дах друкарні «Конві». За словами комерційної директорки Вікторії Гайдай, до атаки тут друкували мільйони книжок на рік — художню, наукову та навчальну літературу. Тепер на підлозі лежать обвуглені сторінки підручників з англійської для четвертого класу, а папір застиг усередині знищеної друкарської машини. Заміна обладнання коштуватиме 1,2 мільйона євро, а повне відновлення потужностей займе чотири-п’ять років. Друк підручників, який раніше тривав три-чотири місяці, тепер розтягнеться на шість-сім, що ставить під загрозу дедлайни наступного року й подальших років.
Міністерка культури Тетяна Бережна називає ці удари частиною ширшої культурної війни Росії проти України. За її словами, майже 5 тисяч соборів, церков, музеїв, театрів та інших культурних об’єктів зруйновано або пошкоджено, а 35 тисяч витворів мистецтва викрадено. «Це свідома політика Росії, бо вони розуміють, що культура — це те, що робить нас стійкими, що дає нам відчуття, ніби ми є власниками своєї землі, своєї долі», — заявила міністерка. Вона нагадала, що ще в XIX столітті, коли більша частина сучасної України входила до складу Російської імперії, видавалися укази, які забороняли або суворо обмежували публікацію та публічне вживання української мови. «Але українська мова досі існує. Українська література існує», — підкреслила вона.
Попри зростання попиту на україномовні книжки після вторгнення 2022 року, руйнування відкидає галузь назад. Видавці очікують скорочення інвестицій у дебютних авторів, що загрожує майбутньому української літератури. Малі незалежні видавництва можуть друкувати менше або закритися, тоді як великі гравці обиратимуть безпечнішу стратегію з опорою на бестселери. Бережна застерігає: «новачки, дебютна література через 100 років стануть українською класикою, яка розповідатиме світові про Україну». Саме тому міністерство готує пакет фінансової підтримки галузі — державні закупівлі українських книжок для шкільних бібліотек, гранти для малих видавництв на покриття друкарських витрат, компенсацію оренди для книгарень і програму страхування воєнних ризиків для накладів.
Утім, багато представників галузі вважають цих заходів недостатніми. Круглов наголошує, що книговидання є «елементом національної безпеки України», і без швидких стратегічних рішень галузь може зазнати повного колапсу. Гайдай додає, що удари завдають не лише по великих друкарнях: «Багато малих друкарень, які публічно не заявляють про себе, також знищено». За її словами, Росія атакує такі підприємства, бо «ми є критичною інфраструктурою, бо ми формуємо майбутнє — працюємо на освіту, на культуру, на збереження історії. Без цього жодна нація не має майбутнього».